Біла Русь

Біла Русь (біл. Белая Русь, пол. Ruś Biała) — географічна назва, що використовувалась переважно в західноєвропейському науковому середовищі щодо різних регіонів колишньої Київської Русі.^[1]

Білу Русь (лат. Alba Russia, Ruthenia), починаючи з XV ст. і до XVII ст., європейські картографи відносили переважно до земель, що належали Великому Новгороду або Московському князівству. Однією з найпізніших карт «Russie Blanche ou Moscovie…» з позначенням Росії як Білої Русі є карта 1748 року з атласу французького географа Жіля Робера-де-Вогонді. 1472 року, з втратою незалежності Новгорода, європейці переносять назву Біла Русь на Московську державу. Близько 1255—1260 рр. «Incipiunt Descriptiones terrarum» вперше фіксує назву Alba Russia (щодо Новгородської республіки).^[2]

Історичний край, розташований в басейні верхньої частини Дніпра, між Птичем та Десною у верхній частині басейну річки Двіни; головні міста: Мінськ, Могильов, Полоцьк, Смоленськ, Новгород, Москва, Вітебськ і Мстислав.

До 1084 року входить до складу Київської Русі, після залежне князівство. Починаючи з XIII—XIV століття під владою Великого князівства Литовського, з 1569 року до розподілу у складі Речі Посполитої, а потім частина Російської Імперії.

Частина Русі в старих авторів називалася Сарматією Азійською (лат. Sarmatia asiatica) на відміну від Русі, яка належала до Польського Королівства і називалася Сарматією Європейською. Пізніше цю Сарматію Азійську називали Чорною Русю і нові автори називали її Московією. Кордон проходив до витоків Дніпра (біля Смоленська) та Дону (біля Новомосковська, Тульської обл.). Власне Польща називалася в ті часи — Вандалія. Біла Русь обмежувалася — Великим Князівством Литовським. І до Червоної Русі, яка власне Королівською називалася, входили: Київщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Холмщина, Белзька та Галицька землі, Львівська земля, яка називалася також Малою Русю або Південною Русю (лат. Russia Australis), сюди входило також місто Ярослав.^[3]

Біла Русь (лат. Russia Alba, Ruthenia Alba, фр. la Russie blanche, грец. Λευκορωσ(σ)ία) — спочатку штучна географічна назва, що використовувалась переважно в західноєвропейському науковому середовищі щодо різних регіонів Східної Європи (Русі).

У XII—XVII століттях «Біла Русь» — переважно назва земель Північно-Східної Русі у західноєвропейських джерелах. Щодо сучасної території Білорусі вживання терміну «Біла Русь» вперше зафіксовано в XIII столітті^{[джерело?]}.

З XVI століття термін «Біла Русь» стає широко вживаним для позначення земель, які відносяться до сучасних білоруських регіонів Подвіння і Подніпров'я (відповідало регіону «Русь» у ВКЛ).

Починаючи з XIX ст. — загальноприйнята назва всіх територій, які тодішня етнографія відносила до білоруських, а також — у формі Білорусь — національне самоназва, прийняте ідеологами білоруського національного руху наприкінці ХІХ ст.

Генрікум Мартеллус Германус у період між 1489 і 1492 роками видав щонайменше дві карти світу. Russia Alba (Біла Русь) на одній із них (карта 1489 р.) міститься на північ від Кримського півострова, між Дніпром і якоюсь безіменною річкою, що впадає в Азовське море на захід від гирла Дону. Створена тим же автором незабаром після 1491 року версія Айхштетської карти (що зберігається в флорентійській Bibliotheca Nazionale), на відміну від оригіналу, показує Russia inferior sive Alba (тобто Русь Нижню або Білу) на північному березі Чорного моря.^[1]

• Червона Русь
• Чорна Русь

• Ясь О. В. Біла Русь (Білорусія, Білорусь, Біларусь) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 272-273. — ISBN 966-00-0734-5.
• В. А. Чехович. Біла Русь [Архівовано 5 червня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• «Велика, Мала і Біла Русь» / Михайло Грушевський // Україна: Науковий трьохмісячник українознавства: Друкарня Акц. Т-ва «Петро Барський в Київі». — 1917. — Кн. 1–2. — C. 7–19.

• Байцар Андрій. БІЛА РУСЬ — географічна назва різних регіонів колишньої Київської Русі (новгородської, української й білоруської земель) та Московії. Карти XV—XVIII ст. https://baitsar.blogspot.com/2018/10/xv-xviii_10.html [Архівовано 11 жовтня 2018 у Wayback Machine.]