Перейти до вмісту

Булонський замок

Координати: 48°52′27″ пн. ш. 2°15′18″ сх. д. / 48.87416667° пн. ш. 2.255° сх. д. / 48.87416667; 2.255
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Булонський замок
48°52′27″ пн. ш. 2°15′18″ сх. д. / 48.87416667° пн. ш. 2.255° сх. д. / 48.87416667; 2.255
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняНеї-сюр-Сен Редагувати інформацію у Вікіданих
Типшато і втрачена спорудаd Редагувати інформацію у Вікіданих
СтильВідродження Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторДжироламо делла Роббіаd[1], Жак Андруе Дюсерсо старший[1] і Філібер Делорм[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування1528 Редагувати інформацію у Вікіданих

Булонський замок. Карта розташування: Франція
Булонський замок
Булонський замок
Булонський замок (Франція)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Булонський замок (фр. Château de Boulogne), прозваний Мадрид (фр. Château de Madrid) або Мадридський замокренесансна резиденція короля Франциска I у Булонському лісі під Парижем (територія сучасного передмістя Неї-сюр-Сен). Знесено наприкінці XVIII століття.

Потрапивши в полон до іспанців при Павії в 1525, французький король Франциск I провів кілька місяців в Мадриді. Там його особливо вразив королівський палац у приміському парку Каса-дель-Кампо. Після повернення на батьківщину він доручив флорентійцю Джироламо делла Роббіа побудувати собі в Булонському лісі подібний замок «у мадридському смаку». Архітектор, який вперше познайомив французів з технікою глазурованої теракоти, виклав весь фасад вигадливими рельєфними кахлями, чому будівлю прозвали «фаянсовим замком». Будівельні роботи закінчив після смерті Франциска, в 1552, придворний архітектор Філібер Делорм.

Незважаючи на іспанську назву, Булонський замок був класичний зразок французького ренесансу: два яруси протяжних лоджій з квадратними флігелями на всі боки. У XVII столітті при ньому було влаштовано шовкову мануфактуру. Палац у лісі був закинутий після смерті його останньої високопоставленої мешканки, вдови Карла Беррійського.

За кілька років до Великої Французької революції Людовик XVI, який потребував коштів, підписав розпорядження про продаж покинутих королівських резиденцій Ла-Мюетт і Булонь на цеглу, після чого їх було знесено.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]