Буда Сергій Олексійович

Сергій Олексійович Буда
Народився	4 (16) жовтня 1869(1869-10-16) Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	1942(1942) Київ, УРСР
Громадянство	Російська імперія  УНР  СРСР
Діяльність	історик, перекладач, журналіст

|Ukrcenter= |Примітки=

Сергі́й Олексі́йович Бу́да (нар. 4 (16) жовтня 1869(18691016), Миргород, нині Полтавської області — пом. 1942, Київ) — український історик, перекладач, журналіст.

Народився 4 жовтня 1869 року в місті Миргород, що тоді було частиною Полтавської губернії, і де батько служив секретарем у міській раді.

У 1881–1890 роках навчався в гімназіях у Лубнах, Глухові та Полтаві. У 1896–1898 роках навчався в Юр'євському ветеринарному інституті (нині Тарту, Естонія) (навчання не закінчив).

У 1899–1914 роках працював у редакціях низки київських часописів — спочатку в російськомовних, а після 1905 року — також і україномовних часописах. Зокрема друкувався в газетах «Киевские отклики», «Киевское слово», «Рада», журналі «Літературно-науковий вістник», «Українська хата», «Украинская жизнь» та ін.

У 1914–1915 роках служив у Київському губернському земстві. У 1916–1918 роках працював у Комітеті Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст — цивільної організації з облаштування відвойованих міст, був помічником головного бухгалтера.

Редактор кооперативного видавництва «Книгоспілка». Від 1919 — співробітник Постійної комісії для складання Словника живої української мови при ВУАН, від 1921 — старший науковий співробітник Комісії для дослідів над історією громадських течій в Україні при ВУАН, Музею антропології та етнографії ім. Ф. Вовка. 1930 року звільнений з ВУАН комісією з чистки академічного апарату. Від 1926 року працював також як архівіст у Київському центральному архіві давніх актів. У 1930—1941 роках співпрацював у київських видавництвах.

Автор низки публіцистичних та критичних статей, зокрема про історію пам'ятника Тарасові Шевченку в Києві, історію українського театру, української преси та цензурних утисків українського духовного слова.

Переклав українською мовою з англійської, французької, німецької та російської:

• Віппер Р. Нова історія. — Київ, 1923;
• Короленко В. Серед лихих людей. — Київ, 1923;
• Кудрявський Д. Як у старовину жили люди. — Харків, 1924;
• Радек К. Закордонна політика радянської Росії. — Харків, 1924;
• Стівенсон Р. Л. «Острів скарбів». — Київ, 1929;
• Дюма А. Королева Марго. — Київ, 1937;
• окремі твори Миколи Лєскова, П'єра-Жана Беранже, Ромена Роллана, Анатоля Франса.

Зібрав архівні матеріали для історії української книжки в Києві до середини 1870-х років. Написав статтю про петрашівців та кирило-мефодіївців для зборів Комісії для дослідів над громадськими течіями в Україні в пам'ять 75-х роковин Кирило-Мефодіївського братства. Опрацьовував для тлумачного словника лексику творів Тараса Шевченка (частково «Кобзар»), Павла Білецького-Носенка, Анатолія Свидницького, Василя Стефаника, фольклорних матеріалів із «Записок Наукового товариства імені Шевченка». Переклав російською мовою кілька оповідань Івана Франка, що вийшли окремим виданням 1906 року в Санкт-Петербурзі.

З 1935 року працював у «Державному літературному видавництві», що переїхало до Києва. За три роки переклав понад 40 оповідань Чехова, 7 оповідань Тургенєва, окремі твори Бальзака («Опіка» прийнята, але не вийшла друком через припинення запланованого багатотомного видання творів Бальзака (вийшов лише 1 том у 1934), Меріме (10 повістей і оповідань, що вийшли як перший том його творів), Дюма («Королева Магро» — 1937, «Графиня де Монсоро» понад рік була в матрицях, проте не вийшла друком). Наразі матеріали особового фонду С. О. Буди за № 3964 зберігаються в архіві ЦДАВО^[1].

• Памятник Т. Г. Шевченко // Украинская жизнь. — 1912. — № 3. (рос.)
• Украинский театр // Украинская жизнь. — 1912. — № 11; (рос.)
• За український університет. — К., 1912.
• З селянських настроїв по революції 1905 року: Сторінка зі споминів // Україна. — 1925. — Кн. 4.
• Перед польським повстанням 1863 р.: З архівних матеріалів // Україна. — Кн. 5.
• «Світопреставління» в 1857 р. // Україна. — 1926. — Кн. 1.
• До історії революційно-народницького руху на Україні в першій половині 70-х років: Іван Трезвинський, один з «193» // Україна. — Кн. 4.
• За сто літ, збірники:
  • Заслання М. В. Ковалевського: (Ненадруковані статті і листи М. В. Ковалевського) // За сто літ. — 1928. — Кн. 2.
  • Українські переклади революційної літератури 1870-х років // За сто літ. — Кн. 3. Київ, 1928 (переглянути у е-бібліотеці «Культур�� України» [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.])
  • До біографії С. А. Подолинського // За сто літ. — 1930. — Кн. 5.
• Донос на Кулішеві «Листи з хутора» // Записки Історико-філологічного відділу. — 1929. — Кн. 25.
• Реставрація могили Т. Шевченка в 1883—84 р. // Радянська література. — 1939. — № 5.
• «Викорінювання українства» за Указу 1876 р.^[1]

• Юркова Оксана. Буда Сергій Олексійович // Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор. 67-68
• Железняк М. Г. Буда Сергій Олексійович [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 515—516.
• Юркова Оксана. Буда Сергій Олексійович [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 387.
• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / Буда Сергій Олексійович — С. 65. / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна // НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. ISBN 978-966-02-8536-1 (друк. вид.); ISBN 978-966-02-8537-8 (електрон. вид.)
• Звідомлення Першого (Історико-філологічного) відділу за 1923-й рік // Записки Історико-філологічного відділу. 1924. Кн. 4.
• Погребенник Ф. П. Іван Франко в українсько-російських літературних взаєминах. — К., 1986.
• Історія Академії наук України. 1918—1923: Документи і матетріали. — К., 1993.
• Історія Національної Академії наук України. 1924—1928: Документи і матеріали. — К., 1998.