Браян Девід Джозефсон

Браян Деві�� Джозефсон
англ. Brian David Josephson
Браян Девід Джозефсон у 2004
Народився	4 січня 1940(1940-01-04) (84 роки) Кардіфф, Уельс, Велика Британія
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	фізик, викладач університету
Alma mater	Триніті-коледж (Кембридж) Кембриджський університет[1] Cardiff High Schoold
Галузь	Фізика
Заклад	Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн Missouri University of Science and Technologyd
Науковий керівник	Брайан Піппард
Членство	Лондонське королівське товариство Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	передбачив ефект Джозефсона
Нагороди	член Лондонського королівського товариства медаль Елліота Крессона (1972) премія Гольвекаd (1973) медаль Г'юза (1972) медаль Фарадея (1982) премія Фріца Лондонаd (1970) Fellow of the Institute of Physicsd медаль і премія Гатрі[d] (1972) Медаль і премія Майкла Фарадея
Особ. сторінка	tcm.phy.cam.ac.uk/~bdj10/
Браян Девід Джозефсон у Вікісховищі

Браян Де́від Джо́зефсон (англ. Brian David Josephson; нар. 4 січня 1940, Кардіфф, Уельс, Велика Британія) — валлійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1973 рік.

Народився в єврейській родині, в Кардіффі, Велика Британія. Закінчив у 1960-у Триніті-коледж Кембриджського університету. У цьому ж коледжі Джозефсон отримав наукові ступені магістра і доктора філософії (1964). З 1962 — молодший науковий співробітник Коледжу. У 1967—1972 роках Джозефсон працював заступником директора з наукових досліджень в Кембриджі. У 1972 — 1974 — лектор Кембриджського університету, з 1974 — професор фізики Кембридзького університету.

З 1962 року Джозефсон вивчає властивості надпровідності. Будучи аспірантом, у двадцять два роки, теоретично пророчив явище проходження електронів через тонкий шар діелектрика, поміщений між двома надпровідними металами (стаціонарний ефект Джозефсона). Був відкритий експериментально в 1963-у. Він припустив також, що якщо до контакту докласти різниця потенціалів, то через нього піде осцилюючий струм з частотою, що залежить тільки від величини прикладеної напруги (нестаціонарний ефект Джозефсона). Обидва ефекти дуже чутливі до магнітному полю в області контакту. Відкриття ефектів Джозефсона справила значний вплив на сучасну фізику. Вони дозволили уточнити величину сталої Планка, сприяли створенню принципово нового квантового стандарту напруги, використовуваного нині в багатьох національних бюро стандартів. Вони сприяли також конструювання надчутливих датчиків магнітного поля (СКВІД), застосовуються для вимірювання магнітних полів живих організмів і виявлення об'єктів, прихованих під поверхнею. На основі ефектів Джозефсона були виготовлені чутливі детектори дуже слабких вимірювань напруги. У перспективі — застосування швидкодіючих комп'ютерних мереж з дуже низьким споживанням енергії, побудованих на базі ефекту Джозефсона.

У наступні роки Джозефсон продовжував займатися дослідженнями надпровідності і критичних явищ, що виникають у системах поблизу точок переходу, проявив інтерес до проблем розуму та інтелекту, займався медитацією і ментальної теорією.

У даний час є професором Кембриджського університету, де очолює проєкт по об'єднанню матерії і розуму в області теорії конденсованих середовищ. Також він є членом Триніті-коледжу в Кембриджі.

Джозефсон отримав половину Нобелівської премії «за теоретичне передбачення властивостей струм а, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині під назвою ефектів Джозефсона». Один з наймолодших нобелівських лауреатів в історії. Другу половину премії отримали Лео Есакі і Івар Йевер «за експериментальні відкриття тунельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках».

Брайан Джозефсон удостоєний премії «За успіхи в науці» Американської дослідницької корпорації і медалі Х'юза Лондонського королівського товариства. Джозефсон — член Лондонського королівського товариства і іноземний член американського Інституту інженерів з електротехніки та електроніки, Американської академії наук і мистецтв.

Джозефсон відомий також своєю вірою в існування паранормальних явищ. За його словами, гаслом вченого має бути «нікому не вір на слово» (nullius in verba), що означає, "Якщо всі вчені хором заперечують будь-яку ідею, це не слід вважати доказом того, що ідея абсурдна, скоріше варто ретельно вивчити всі причини такої думки і вирішити, наскільки ця думка обґрунтовано "..

• Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія. — М.: Прогрес, 1992. — Тт. 1-2.
• Коротка єврейська енциклопедія. — Єр., 1976–2005. — Тт. 1-11.
• Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
• Великий енциклопедичний словник. — М.: БРЕ, 1997.
• Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, БРЕ, 1998
• Фрідман С. А.Євреї — лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник. — М.: Дограф, 2000. — ISBN 5-93431-011-9.

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
• Домашня сторінка Джозефсона — проєкт об'єднання матерії і розуму [Архівовано 12 вересня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
• Біографія в Британніці [Архівовано 19 червня 2006 у Wayback Machine.](англ.)
• Джозефсон Б. Відкриття тунельних надпровідних струмів. Нобелівська лекція [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.]. // Успехи физических наук, том 116, випуск 4, серпень 1975.

Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.