Бичков Сергій Андрійович
| Бичков Сергій Андрійович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народився | 9 травня 1945 (79 років) с. Грузьке Криворізького р-ну Дніпропетровської області | |||||||||
| Місце проживання | Київ | |||||||||
| Країна | Україна | |||||||||
| Діяльність | інженер, викладач університету | |||||||||
| Alma mater | Харківський авіаційний інститут | |||||||||
| Галузь | технологія виробництва літальних апаратів | |||||||||
| Заклад | Криворізький металургійний завод Серійний завод «Антонов» | |||||||||
| Вчене звання | професор | |||||||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | |||||||||
| Відомий завдяки: | технічний директор — головний інженер ДП «Антонов» | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Сергій Андрійович Бичков (нар. 9 травня 1945, с. Грузьке Криворізького р-ну Дніпропетровської області) — фахівець у галузі літакобудування, доктор технічних наук (1992), професор (1995), технічний директор — головний інженер ДП «Антонов», колишній генеральный директор ДП «Антонов».
1953 року пішов до першого класу. Після закінчення семирічної школи 1959 року, продовжив навчання у школі-інтернаті № 1 Кривого Рогу.
Упродовж 1960—1963 рр. разом з навчанням в інтернаті, працював і проходив практику на заводі «Криворіжсталь».
1963 року вступив до Харківського авіаційного інституту.
Від закінчення інституту 1969 року працював інженером-технологом на АНТК ім. О. Антонова (Київ); від 1997 — головний інженер, декан Київської філії Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
Розробив концепцію використання і реалізації імпульсних технологій листового штампування при виготовленні літаків. Займається підвищенням технологічності конструкцій літаків серії «Ан» і впровадженням прогресивних технологій, зокрема під час створення літаків Ан-124, Ан-74, Ан-70, Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-178.
За безпосередньої участі і під його керівництвом створені: Ан-70, Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-178 і Ан-132.
Запропонував принципово нову конструкцію трубопровідних систем, що значно підвищило надійність і ресурс літаків. Технологічні рішення впроваджені також у конструкціях літаків в інших країнах.
З листопада 2020 року виконував обов'язки генерального директора ДП «Антонов». 20 травня 2021 року призначений на цю посаду повноцінно.[1]
29 березня 2022 року був відсторонений від посади у зв'язку з опублікованою у ЗМІ інформацією про те, що керівництво ДП «Антонов» не вжило напередодні повномасштабного російського вторгнення відповідних заходів для порятунку літака Ан-225 «Мрія».[2] Служба безпеки України перевірить, чи могли дії Бичкова сприяти знищенню найбільшого у світі літака Ан-225 «Мрія».[3]
Командир екіпажу «Мрії» звинуватив завод «Антонов» у бездіяльності. За його словами, 26 січня, майже за місяць до війни, представники НАТО та NSPA (так називають агентство, що займається закупками та забезпеченням Альянсу) через попередження Заходу про можливий напад Росії на Україну пропонували керівництву «Антонова» перебазувати весь його флот у Лейпциг — разом із усім персоналом, екіпажем та запчастинами, однак від керівництва підприємства відповіді не було. Цей же пілот повідомив, що за два тижні до війни все керівництво ДП «Антонов» вилетіло до Лейпцига.[4]
9 березня 2023 року СБУ повідомляє про арешт у справі про знищення «Мрії» колишнього гендиректора ДП «Антонов» Сергія Бичкова[5]
Паралельно вручено підозри заступнику начальника-начальнику безпеки авіатранспортного підприємства ДП «Антонов» Нетьосову та директору авіатранспортного підприємства ДП Антонов" Харченку (заочно). За версією слідства, у січні-лютому 2022 року вони неодноразово відмовляли Нацгвардії у спорудженні інженерно-фортифікаційних споруд на території летовища у Гостомелі, що призвело до зниження обороноздатності об'єкту та, як наслідок, захоплення стратегічного для оборони столиці об'єкту.[6]
5 квітня 2023 року Сергію Бичкову повідомили про підозру у службовій недбалості, через яку російські окупанти знищили найбільший у світі літак АН-225 «Мрія». [7]
Через службову недбалість посадовця російські окупанти знищили найбільший у світі літак АН-225. Сума завданих державі збитків становить понад 8,4 млрд грн
Слідство встановило що літак АН-225 напередодні військового вторгнення росії в Україну був технічно справний, на аеродромі зберігалася достатня кількість авіапального для виконання рейсу, а екіпаж був готовий до вильоту.[8][9]
Опублікував понад 133 наукових робіт, серед яких монографія, співавтор 52 авторських свідоцтв, підготував до захисту 5 кандидатів наук
- Виготовлення з'єднань трубопроводів з фланцевими наконечниками. М., 1990 (співавт.)(рос.)
- Технологічні процеси отримання деталей літаків методом порошкової металургії. X., 1992 (співавт.)(рос.)
- Технологія виробництва літальних апаратів із композиційних матеріалів. К., 1995 (співавт.)
- Концепція розвитку комп'ютерних інтегрованих технологій в процесі створення авіаційної техніки. К., 1999. (співавт.)(рос.)
- Багатошарові і багатокомпонентні іонно-плазмові покриття // Пр. конф. «Вакуумні технології та обладнання». X., 2001 (співавт.)(рос.)
- Спечені порошкові матеріали для вузлів тертя літаків «Ан» // Пр. 3-й міжнар. наук.-тех. конф. «Обладнання і технології термічної обробки металів і сплавів». X., 2002 (співавт.)(рос.)
- Орден «За заслуги» III ступеня[10]
- Орден «За заслуги» II ступеня[11]
- Орден «За заслуги» I ступеня[12]
- Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1985)
- Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1993)[13]
- Заслужений працівник промисловості України[14]
- Почесний авіабудівник України (травень 2021)
Нагороджений медалями «У пам'ять 1500-річчя Києва» та «Ветеран праці»
Кавалер Національного ордену «За заслуги» (Франція)[15]
Член Комітету по Державних преміях України в галузі науки і техніки при Кабінеті Міністрів України
- ↑ «Антонов» очолив Сергій Бичков. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Цензор.НЕТ. Укроборонпром відсторонив від посади директора ДП "Антонов" Бичкова. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ СБУ перевірить причетність директора авіазаводу «Антонов» до знищення «Мрії». Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Пілот "Мрії" розкритикував завод "Антонов" за втрату літака. Там відповіли. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ ЗААРЕШТОВАНО КОЛИШНЬОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА «АНТОНОВА»
- ↑ Цензор.НЕТ. СБУ затримала ексдиректора "Антонова" Бичкова та начальника безпеки Нетьосова за перешкоджання підготовки оборони аеродрому в Гостомелі. Суд арештував їх на два місяці. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 10 березня 2023.
- ↑ Ексдиректору «Антонова» повідомили про ще одну підозру, тепер через знищену «Мрію». Слово і Діло (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Офіс Генерального прокурора. Telegram. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Національна поліція України 🇺🇦. Telegram. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 27 листопада 2001 року № 1155/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників Авіаційного науково-технічного комплексу імені О.К. Антонова, м. Київ»
- ↑ Указ Президента України від 7 лютого 2006 року № 110/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Президент України. Указ «Про відзначення державними нагородами України працівників державного підприємства Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова, м. Київ» від 27.08.2009 № 677/2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Президент України. Указ від 31.12.1993 № 617/93 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1993 року». Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 26 січня 1998 року № 50/98 «Про відзначення працівників Авіаційного науково-технічного комплексу імені О.К. Антонова, м. Київ»
- ↑ Технічний директор – Головний інженер ДП «АНТОНОВ» став кавалером Національного ордена «За заслуги» Французької Республіки. http://www.antonov.com/. Прес−служба ДП «Антонов». 03-10-2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
- Народились 9 травня
- Народились 1945
- Персоналії:Криворіжсталь
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Лауреати премії Ради Міністрів СРСР
- Заслужені працівники промисловості України
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Кавалери ордена «За заслуги» (Франція)
- Доктори технічних наук
- Українські професори
- Науковці Харківського авіаційного інституту
- Випускники Харківського авіаційного інституту