Бенігнус Діппольд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенігнус Діппольд
нім. Benignus Dippold
Народився4 липня 1889(1889-07-04)
Зеслах, Кобург, Верхня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер18 жовтня 1967(1967-10-18) (78 років)
Бамберг, Верхня Франконія, Баварія, ФРН
Діяльністьофіцер
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда
Медаль принца-регента Луїтпольда
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі

Бенігнус Діппольд (Benignus Dippold; 4 липня 1889, Зеслах18 жовтня 1967, Бамберг) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту.

Біографія

[ред. | ред. код]

25 липня 1908 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 лютого 1933 року — командир 3-го батальйону 20-го піхотного полку, з 1 жовтня 1934 року — 3-го батальйону піхотного полку «Регенсбург», з 15 жовтня 1935 року — 21-го, з 6 жовтня 1936 року — 104-го піхотного полку, з 28 листопада 1939 року — 183-ї піхотної дивізії. 4 жовтня 1941 року поранений і відправлений на лікування, 5 грудня 1941 року — в резерв ОКГ. З 1 жовтня 1942 року — командир 717-ї піхотної дивізії. 1 квітня 1943 року знову відправлений в резерв ОКГ. 1 червня 1943 року відряджений в 3-й армійський корпус як директор курсу командирів батальйону, перебував там до 25 липня 1943 року. З 15 жовтня 1943 року — командир 540-ї дивізії особливого призначення. 15 березня 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ і направлений в групу армій «Південь» для служби комендантом укріпрайону, перебував там до 23 березня 1944 року. 21-31 серпня 1944 року пройшов курс службовця таборів для військовополонених у Відні. 14 вересня 1944 року відряджений до командувача військовополоненими в 6-му військовому окрузі, а 15 листопада зайняв його посаду. З 12 квітня 1945 року — бойовий комендант Нюрнберга. 15 квітня 1945 року направлений в 82-й армійський корпус. 8 травня 1945 року взятий в полон. 22 серпня 1947 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]