Бенні Тай
| Бенні Тай | |
|---|---|
| кит. трад.: 戴耀廷, англ. Benny Tai Yiu-ting | |
 | |
| Народився | 12 липня 1964 (60 років) Британський Гонконг, Велика Британія |
| Країна |  (Британський Гонконг)гонконгський китаєць[en] |
| Національність | гонконгський китаєць[en] |
| Діяльність | доцент, політик, педагог |
| Alma mater | Гонконзький університет і Лондонська школа економіки та політичних наук |
| Заклад | Гонконзький університет[1][2] |
| Конфесія | Християнство |
| У шлюбі з | Доцент права в Університеті Гонконгу |
| Нагороди | «Орден Пошани» |
Бенні Тай Ю-тін (кит. трад.: 戴耀廷, англ. Benny Tai Yiu-ting; народився 1964 року), має Орден Пошани[en],[3] — доцент з права в Університеті Гонконгу[4] який отримав широку увагу засобів масової інформації в січні 2013 року, коли він почав кампанію Occupy Central with Love and Peace за універсальне право у виборах голови Гонконгу 2017[en] і Виборах до Законодавчої ради 2020[5][6]. Є одним із лідерів Революції парасольок.
Крім ініціювання кампанії займайти Центр, Тай також на цей час[коли?] є членом групи радників типу Управління омбудсменів[en][7].
6 січня 2021 року Тай був заарештований разом з 54 іншими гонконзькими продемократичними активістами, соціальними працівниками та колишніми законодавцями за підозрою в «підриві державної влади» відповідно до закону про національну безпеку за організацію продемократичних праймеріз 2020 року. У судовому процесі у справі про національну безпеку в 2024 році суд Гонконгу засудив Тай до 10 років ув’язнення за «підривну діяльність».[8]
Тай народився в Гонконзі в 1964 році і закінчив Єпархіальну школу для хлопчиків[en] в 1981 році.[9] Закінчив Університет Гонконгу і отримав ступінь бакалавра права в 1986 році і післядипломний законний сертифікат в 1987 році.[10]
Тай став професором права в Університеті Гонконгу в 1991 році. Був заступником декана Університету юридичного факультету[en] з 2000 по 2008 роки.[11]
В результаті кампанії Occupy Central, Тай був звинувачений членами про-Пекінського табору, в тому числі законодавчим радником Прісциллою Леунг[en], в порушенні кодексу поведінки[en] юридичного вченого, закликаючи людей до умисного порушення закону.[12] У відповідь на це звинувачення, Тай відповів, що Occupy Central буде і є формою громадянської непокори, і що громадянська непокора не порушує закон.[13] Незважаючи на цю відповідь, Тай ще отримав широку критику з боку табору про-Пекіністів, і навіть отримав погрози смерті в результаті діяльності Occupy Central-руху.[14]
Засудження Кампанію по збору підписів Анти-Occupy Central[en]
[ред. | ред. код]31 липня 2014 року, Тай публічно засудив «Anti-Occupy Central» (кампанію підписів), ініціатива якої належала Альянсу за мир і демократію[en] як «сліпого наслідування з безглуздої любові» (кит.: 東施效顰), кажучи, що їхня кампанія з підписів є плагіатом громадянського референдуму із Occupy Central раніше, в червні. Роберт Чоу[en], представник Альянсу за мир і демократію, відповів, що їхня кампанія підписів дійсно перевершує громадянський референдум Тай (кит.: 青出於藍勝於藍).[15][16]
- ↑ 香港大學解僱支持佔中的戴耀廷教授 — 中時新聞網, 2020.
- ↑ https://www.dw.com/ru/гонконг-столкновения-продолжаются-протестующие-держат-оборону/a-18006330
- ↑ Miscellaneous Lists in connection with the Civil Establishment. Hong Kong: HKSAR Government. July 2014. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2018-10-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Academic Staff - Benny Tai Yiu Ting 戴耀廷. Hong Kong: University of Hong Kong Faculty of Law. 1996–2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 17 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Focus on the 2017 nomination committee, academic Benny Tai says. Hong Kong: South China Morning Post. 14 квітня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ How I occupied Benny Tai's lunch hour. Hong Kong: South China Morning Post. 20 квітня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ Office of the Ombudsman — Organisation Structure. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 2 жовтня 2014. [Архівовано 2015-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Hong Kong 47: Top pro-democracy leaders jailed for subversion. www.bbc.com (брит.). Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ Diocesan Boys' School - Civic Education Forum: Faith and Politics (Sep 19, 2013). Hong Kong: Diocesan Boys' School. 16 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ Symposium on Judicial Review and Civil Society (PDF). Hong Kong: University of Hong Kong - Faculty of Social Sciences. 13 січня 2013. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ International Conference on Exclusions from Constitutional Law (PDF). Hong Kong: City University of Hong Kong. 28–29 October 2009. с. 3. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Leung, Priscilla (20 лютого 2013). Speech – Implementing dual universal suffrage (Priscilla Leung). Hong Kong: Business and Professionals Alliance for Hong Kong. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Various Stakeholders' Views. Hong Kong: Ming Shen Pao. 9 червня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ 戴耀廷收刀片信 佔中三子生命受威脅 為免家人擔心 沒有報警 (Chinese) . Hong Kong: Apple Daily. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ 東施效顰還是青出於藍？反佔中明天網上簽名 (Chinese) . South China Morning Post. 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]
- ↑ 保普選反佔中 網上簽名啟動 (Chinese) . Hong Kong: Hong Kong Commercial Daily. 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
{{cite news}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) [Архівовано 2014-08-19 у Wayback Machine.]