Бензиламін
Структурна формула | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||||
Преференційна назва ІЮПАК | Фенілметанамін | |||||||||||||||||||||||||||
Систематична назва ІЮПАК | Фенілметанамін | |||||||||||||||||||||||||||
Інші назви |
Бензиламін, α-амінотолуен | |||||||||||||||||||||||||||
Хімічна формула | C7H9N | |||||||||||||||||||||||||||
3D Структура (JSmol) | Інтерактивне зображення | |||||||||||||||||||||||||||
Зовнішні ідентифікатори / Бази даних | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Властивості | ||||||||||||||||||||||||||||
Молярна маса | 107,16 г/моль [1] | |||||||||||||||||||||||||||
Агрегатний стан | ||||||||||||||||||||||||||||
Густина |
0,98 г/см3 (20 °C) [1] | |||||||||||||||||||||||||||
Температура плавлення |
10 °C [1] | |||||||||||||||||||||||||||
Температура кипіння |
184,5 °С [2] | |||||||||||||||||||||||||||
Температура самозаймання | ||||||||||||||||||||||||||||
Тиск насиченої пари | ||||||||||||||||||||||||||||
Термодинамічні властивості | ||||||||||||||||||||||||||||
ΔcH⦵298 |
4058,7 кДж/моль [2] | |||||||||||||||||||||||||||
Безпека | ||||||||||||||||||||||||||||
Маркування згідно системі УГС
Небезпека | ||||||||||||||||||||||||||||
H-фрази | H: H302, H312, H314 | |||||||||||||||||||||||||||
P-фрази | P: P280, P301+P330+P331, P303+P361+P353, P305+P351+P338, P310 | |||||||||||||||||||||||||||
EUH-фрази | EUH: Заходи безпеки відсутні | |||||||||||||||||||||||||||
LD50 |
1130 мг/кг (орально, пацюк) [2] | |||||||||||||||||||||||||||
Вибухонебезпечність | ||||||||||||||||||||||||||||
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану. |
Бензиламін (фенілметиламін, α-амінотолуен) — орананічна сполука з класу амінів з формулою .[2]
За стандартних умов, бензиламін є безбарвною рідиною зі слабким амінним запахом. Змішується з водою, етанолом та діетиловий етером.[2][1]
Бензиламін отримують взаємодією бензилхлориду з аміаком:[2]
Інший спосіб полягає у гідрогенуванні бензонітрилу у присутності каталізатора:[2]
Також, бензиламін можна синтезувати реакцією бензальдегіду з аміаком і гідрогеном у присутності нікеля Ренея:[2]
Бензиламін є основою, сильнішою за ізомерні толуїдини. Взаємодіє з вуглекислим газом на повітрі:[2]
Як і інші аміни, може ацилюватися. Наприклад, при взаємодії з безводною оцтовою кислотою утворюється N-ацетилбензиламін:[2]
Реагує з ізоціанатами, утворюючи похідні карбаміду:[2]
При нітруванні утворюються суміш з 8% 2-нітробензиламіну, 49% 3-нітробензиламін і 43% 4-нітробензил аміну:[2]
Гідрогенування у присутності каталізатора дає гекогідробензиламін:[2]
Використовується як інгібітор корозії, у синтетичних текстилях, у фарбах, як проміжнийи продукт у синтезі лікарських засобів і сполук для захисту рослин.[2]
- ↑ а б в г д е ж GESTIS Substance Database. gestis-database.dguv.de. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Heuer, Lutz (15 липня 2006). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Benzylamine. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a04_009.pub2. doi:10.1002/14356007.a04_009.pub2. ISBN 978-3-527-30673-2. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.