Баштечки

село Баштечки
Герб
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Тер. громада	Баштечківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71060030010096797
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	17 століття
Населення	850
Поштовий індекс	19222
Телефонний код	+380 4747
Географічні дані
Географічні координати	49°14′29″ пн. ш. 30°19′09″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	194 м
Водойми	Бурти
Відстань до обласного центру	126,9 (фізична) км[1]
Найближча залізнична станція	Жашків
Відстань до залізничної станції	18 км
Місцева влада
Сільський голова	Мельник Сергій Миколайович
Карта
Баштечки
Баштечки
Мапа
Баштечки у Вікісховищі

Баште́чки — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, адміністративний центр Баштечківської сільської громади. Розташоване на обох берегах річки Бурти (притока Гірського Тікичу) за 17 км на схід від міста Жашків. Населення становить 850 осіб.

Село відоме з 17 століття. Назва села походить (за історичними переказами) від назви сторожових веж, яких було три і які служили спостережними пунктами на кордоні Давньоруської (Київської Русі) держави.

1705 року збудована дерев'яна церква в ім'я великомученика Дмитрія^[2], яку після Жовтневого перевороту 1917 року за наказом комуністичної влади було зруйновано.

На трьох-чотирьох бідняків-селян припадала одна десятина землі, у той час як поміщик Харевський володів 2000 десятинами. До того ж більшість господарств не мали коней і корів. Важким тягарем для селянства були також різноманітні непосильні для них податки. Податки селяни платили значно більші, ніж поміщики, а щоб виплатити їх змушені були продавати значну частину свого врожаю, а то й навіть землю, самі ж йшли у найми. В селі була суцільна неписьменність.

Фельдшер, який мав обслуговувати селян, з'являвся в Баштечках 1—2 рази на рік. Епідемія холери, що спалахнула у 1900 році, забрала життя сотні селян.

Після Жовтневого перевороту влада у селі перейшла до рук більшовиків, які організували в 1918 році бойовий штаб — комітет бідноти. Втік у невідомому напрямку поміщик Харевський і його управитель Мілевський.

У 1925 році селяни організували СОЗ (Союз спільного обробітку землі). Землі, які спільно оброблялися, мали шестипільну систему обробітку. Головою Союзу був обраний С. Бондаренко.

У 1928 році розпочалася примусова колективізація. В селі організовано перший колгосп «Перемога», головою якого став Федот Михайлович Чорний. Колгосп «Хлібороб», де головою став Сайжюк Дмитро Михайлович, було організовано у 1929 році, а у 1930 році — третій колгосп «Червоний Кут», де першим головою був Талим Іванович Коваль. У подальшому колгосп «Хлібороб» і «Перемога» було об'єднано в один імені Ворошилова, а в 1950 році вони об'єднані в колгосп імені Молотова.

Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 288 мешканців села.^[3]

У період Другої світової війни 250 мешканців села воювали на різних фронтах, з них 153 загинули, 186 нагороджено орденами і медалями. На честь воїнів, що відвоювали село, встановлено обеліск Слави. 142 мешканця села було вивезено до Німеччини на примусові роботи, здебільшого це були юнаки та дівчата. 28 з них були закатовані та розстріляні. Під час війни з 520 дворів уціліло лише 13 (на вулиці Плоска, нині Ярошука Володі), решта була знищена війною. Під час відвоювання села в Баштечках загинули 781 чоловік. Вони були поховані в братській могилі.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 389 чоловік, працював колгосп імені Суворова, за яким було закріплено 2 619,7 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 305,7 га орної землі. Господарство вирощувало зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка. На той час в селі також працювали середня школа, 2 бібліотеки з фондом 19 тисяч книг, будинок культури на 600 місць з стаціонарною широкоекранною кіноустановкою, медпункт, аптека, дитячий садок, магазин.

До 1972 року колгоспники працювали під керівництвом Г. Я. Харченка. З 1972 року по 1984 рік колгосп імені Суворова очолював баштечанин Михайло Олексійович Зайчук. З 1984 року по 1996 рік головою колгоспу працював королівчанин Співак Петро Іванович. Після П. І. Співака декілька років господарство очолювали А. В. Коломієць, М. В. Пономаренко та О. В. Примак. У березні 2000 року колгосп імені Суворова реформовано і утворено СТОВ «Баштечки». 23 жовтня 2002 року прийшов інвестор «Стоїк» із міста Київ, у результаті чого було утворено ТОВ «Сузір'я» на чолі з генеральним директором М. А. Зеляком.

В селі народились:

• Парубок Омелян Никонович (1940 - 2017) — двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат Верховної Ради України 2-го, 3-го, 4-го, 5-го та 7-го (від фракції КПУ) скликаннь^[4].
• Журавський Петро Овер'янович — Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР за видатні трудові досягнення (1975), депутат Верховної Ради УРСР 7-го та 8-го скликань.
• Гуртовенко Ернест Андрійович (1928—1994) — провідний спеціаліст у галузі фізики Сонця, професор, доктор фізико-математичних наук, один із перших наукових співробітників Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
• Войцехівський Віталій Олександрович (* 1967) — український політик, міський голова Золотоноші.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Баштечки у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Черкащина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Баштечки у Вікісховищі?

• Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

• Баштечки — відео про село та зйомки з висоти квадрокоптером [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Баштечки на who-is-who.com.ua^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.