Перейти до вмісту

Баранюк Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Володимир Баранюк
Баранюк Володимир Анатолійович
 Полковник
Загальна інформація
Народження1974
Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Військово-морські сили
Рід військ Морська піхота
Формування
 36 ОБрМП
Війни / битви

Російсько-українська війна (з 2014)

Командування
з 2021 — по 13 квітня 2022
 36 ОБрМП, командир
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
CMNS: Баранюк Володимир Анатолійович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баранюк.

Володи́мир Анато́лійович Бараню́к — український офіцер, полковник Збройних сил України. Герой України (19 березня 2022)[1].

З життєпису

[ред. | ред. код]

2000 року призначений командиром взводу 1-ї окремої бригади морської піхоти в Криму.

Станом на 2014 рік був заступником командира 1-го окремого батальйону морської піхоти у Феодосії.

Станом на квітень 2015 року — командир батальйону морської піхоти.

Станом на листопад 2020 року — заступник командира окремої бригади морської піхоти.

Станом на вересень 2021 року та березень 2022 року — командир 36-ї бригади морської піхоти.

11 квітня 2022 року бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром бригади Героєм України полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Доля більшості морпіхів із групи, що вирушила на прорив, зокрема комбрига Володимира Баранюка, після ранку 11 квітня залишається невідомою[2]. Із оточення вийшли щонайменше 4 танки (3 — ЗСУ, 1 — НГУ) з екіпажами та особовим складом на броні.

Російські джерела повідомили про знайдені особисті речі й зброю, які могли належати Баранюку, та про його ймовірну загибель[3][4].

Від 13 квітня командування підрозділами 36 бригади в Маріуполі передане майору Волинському.

Проте 8 травня 2022 року агентство РИА Новости повідомило, що Баранюк та начальник штабу 36-ї бригади полковник Дмитро Кормянков живі та перебувають у полоні у збройних сил Російської Федерації[5]. Опубліковано відео з допиту Баранюка, зроблене в одному з пунктів на території «ДНР»[6].

8 травня, під час інтерв'ю по відеозв'язку із Маріуполя, командир полку «Азов» підполковник НГУ Денис Прокопенко заявив, що Баранюк відмовився виконувати наказ командування залишатися на позиціях у Маріуполі й самостійно ухвалив рішення у складі групи танків і бронемашин прориватися з оточення [7]. Таким чином полковник Баранюк потрапив у полон РФ.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4 грудня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України[8]
  • Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальн��ї цілісності України, вірність військовій присязі[1][9][10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  2. ↑ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  3. ↑ «Morto Baranyuk, il comandante dei marines di Mariupol»: l'annuncio dei separatisti di Donetsk. www.ilmessaggero.it (італ.). 17 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  4. ↑ Nicastro, Andrea (17 квітня 2022). Il comandante dei marines di Mariupol è stato ucciso, dice Mosca. Corriere della Sera (it-IT) . Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  5. ↑ РосЗМІ заявляють, що командир морпіхів у полоні після виходу з “Азовмашу”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  6. ↑ Комбриг морпіхів ЗСУ та начштабу 36-ї бригади потрапили в полон. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  7. ↑ В "Азові" вважають, що росіян треба було зупиняти при виході з Криму. www.pravda.com.ua (укр.). 8 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  8. ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. ↑ Дим, Нестор (19 березня 2022). За Маріуполь: президент надав звання Героїв України командирам полку “Азов” і 36-ї бригади морпіхів. Новинарня (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  10. ↑ У полку «Азов» просять підсилення для Маріуполя, щоб нагороди чіпляли на живі груди. Укрінформ (укр.). 19 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Відео

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баранюк_Володимир_Анатолійович&oldid=41397349