Бандиліт
Зовнішній вигляд
Бандиліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Bny[2] |
Хімічна формула | Cu[B(OH)₄]Cl |
Nickel-Strunz 10 | 6.AC.35 |
Ідентифікація | |
Колір | темно-синій, зеленуватий |
Сингонія | тетрагональна |
Твердість | 2,5 |
Блиск | скляний, на зламі перламутровий |
Колір риси | блакитна |
Густина | 2,81 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Марк Ченс Бендіd[3] |
Типова місцевість | Калама[3] |
Бандиліт у Вікісховищі |
Бандилі́т — мінерал, гідроксилхлороборат міді шаруватої будови.
Мінерал названий на честь першовідкривача, американського геолога Марка Ченсі Бенді (1900—1963).
Хімічна формула: CuCl[B(OH)4]. Містить (%): Cu — 35,74; Cl — 19,94; B2О3 — 24,08; Н2О — 20,34. Сингонія тетрагональна. Густина 2,81. Твердість 2,5. Кристали таблитчасті або ізометричні. Гнучкий. Колір темно-синій, зеленуватий. Риса блакитна. Блиск скляний, на зламі перламутровий.
Рідкісний. Зустрічається як вторинний мінерал на родовищі Міна-Кітен (Чилі), асоціює з атакамітом та еріохальцитом.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Palache C., Foshag W. F. Antofagastite and bandylite, two new copper minerals from Chile // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1938. — Vol. 23. — P. 85–90. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бандиліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бандиліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Webmin [Архівовано 23 листопада 2012 у WebCite]