Бабайківка
село Бабайківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Тер. громада | Царичанська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA12020310020032558 |
Облікова картка | Бабайківка |
Основні дані | |
Засноване | початок XVIII століття |
Перша згадка | 1740 рік |
Населення | 1 173 осіб |
Площа | 5,13 км² |
Густота населення | 256,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51010 |
Телефонний код | +380 5690 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′15″ пн. ш. 34°31′53″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
67 м[1] |
Водойми | річка Оріль, озеро «Довге» |
Відстань до районного центру |
10 км |
Найближча залізнична станція | Бузівка |
Відстань до залізничної станції |
65 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бабайківка, вул. Театральна, 1а |
Сільський голова | Дерець Микола Олексійович |
Карта | |
Мапа | |
|
Баба́йківка — село в Україні, у Царичанській селищній громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. До 2016 року центр сільської ради. Площа — 5,13 км², домогосподарств — 604, населення — 1 173 осіб[2].
Село Бабайківка розташоване на лівому березі річки Оріль, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Новостроївка, на протилежному березі — село Помазанівка. Примикає до села Кущівка. На відстані 2,5 км протікає канал Дніпро — Донбас. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.
Розташоване за 10 км на північ від центру громади і за 65 км від залізничної станції Бузівки.
До історичних пам'ятників Бабайківської сільської ради на початку XX сторіччя входили дві Полівські могили в центрі самого села, Преображенська могила в Царині між Бабайківкою та Преображенкою, Левенцівська могила в селі Бабайківка, могила Котів горб, особливе місце займали земляні вали, рови та кургани, розміщені як по правому, так і по лівому берегах Орелі. Найбільшими з них були в 1920 роки: Журавський вал і рів на річці Журавці.
В степу, недалеко від села Преображенка, до 1930 років добре зберігалися сліди великого Запорізького табору, який включав земляні вали, кургани та рови з сигнальними вежами. Всі вони разом відомі були під місцевою назвою Запорізького коша.
В даний час на території сільської ради числяться кургани: в селі Бабайківка — 3 кургани і 1 курганний могильник з 2-ох курганів; в селі Івано-Яризівка — 1, у селі Новостроївка — 5, у селі Кущівка — 1, а за селом Вербове є земляні вали укріплення (редут). [3]
Село виникло на початку XVIII століття. Згідно з літописами і народними переказами на підвищеному супіщаному лівому березі Орелі з'явився новий хутір-поселення, де поселилися одружені козаки на чолі з Данилом Бабаєм, від прізвища якого і походить назва населеного пункту[4]. Перша ж згадка про село в історичних документах сягає 1740 року[5]. Село було частиною Запорозької Січі і входило до Протовчанської, а з 1770 року до Орільської паланки.
На початку 1772 року за даними перепису тут було 40 дворів, в 1773 році налічувалося 60 дворів, а в 1777 році 232 двори з загальним числом мешканців 1 516 осіб (804 чоловіки і 712 жінок). Появились нові хутори: Новостроївка, Оленівка, Гнатівка, Яризівка, Лукашівка, Іванівка[4].
В 1859 році в селищі налічувалось 746 дворів в яких мешкало 6335 осіб, з яких 3155 чоловіків та 3180 жінок. В Бабайківці була 1 православна церква, 2 ярмарки та базар.
В 1863 році село належало до Новомосковського повіту Катеринославської губернії, число мешканців — 2 775. В 1882 році до Бабайківки були приєднані хутори: Новостроївка, Березівка, Преображенка[4]. Станом на 1886 рік в слободі, центрі Бабайківської волості, мешкало 2 673 особи, налічувалось 486 дворів, діяли православна церква, школа, земська поштова станція, дві лавки, відбувалось три ярмарки на рік та базар на свята[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6224 осіб (3127 чоловічої статі та 3097 — жіночої), з яких 6190 — православної віри[7].
В 1907 році Бабайківська волость налічувала 1 049 дворів, населення 5 911 осіб (3 642 чоловіків і 2 269 жінок)[4].
Радянська окупація встановлена в січні 1918 року. У 1919 році в Бабайківському лісі дислокувалися Червоноповстанської загони братів Дрелевського і Орленка. Перша партійна ячейка створена у 1919 році, комсомольська — у 1929 році[5].
На початку 1920-х років село входило до Новомосковського повіту як волость, а потім до Полтавської губернії. З 1927 року — в складі Царичанського району Дніпропетровської округи УРСР, а з 1934 року до складу Царичанського району Дніпропетровської області[4].
У 1929 році в селі створено чотири Товариства спільної обробки землі, які в 1931 році перетворені в колгоспи[5].
Близько 600 жителів села воювали на фронтах німецько-радянської війни, 76 з них удостоєні бойових нагород, 254 — загинули. У селі споруджено меморіальний комплекс в пам'ять про воїнів, полеглих при відвоюваннія села, і односельців, які загинули[5].
У повоєнний час в селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Україна», за яким було закріплено 8 207 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 6 110 га орної землі. Головним напрямом господарства було виробництво зерна і продуктів тваринництва. За трудові досягнення кілька передовиків виробництва були нагороджені орденами і медалями, серед них орденом Леніна — колгоспниця Л. Є. Бугай, орденом Жовтневої Революції — колишній директор зоотехнікуму І. П. Щербань тощо. У селі діяли середня школа, річна сільськогосподарська школа (до 1974 року — зоотехнікум), лікарня на 50 ліжок з амбулаторією і стаціонарним відділенням, дитячий комбінат на 120 місць, будинок культури з залом на 600 місць, п'ять бібліотек з книжковим фондом понад 25,5 тисяч примірників, відділення зв'язку, ощадкаса, шість магазинів, три їдальні, АТС. За 1966–1977 роки в селі було побудовано 141 житловий будинок[5].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1673 особи, з яких 749 чоловіків та 924 жінки.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1426 осіб.[9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,23 % |
російська | 2,37 % |
інші/не вказали | 1,4 % |
У селі працюють загально-освітня школа I—III ступеня, дошкільний навчальний заклад «Барвінок», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.
Найбільші підприємства села: ТОВ «Україна», СФГ «Дніпро», СФГ «Україна», СФГ «Гружинскас», СФГ «Теліпко»[4].
Неподалік села розташований гідрологічний заказник місцевого значення озеро «Довге»[11].
Уродженцями села є
- письменники Багмут Іван Андріанович
- і Багмут Йосип Андріанович,
- Шмалій Валерій Олександрович — солдат батальйону «Дніпро-2», загинув під час боїв за Іловайськ.
- ↑ Погода в селі Бабайківці. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 26 січня 2012.
- ↑ https://rada.info/upload/users_files/04339706/fbc29858ca11dfddb71a6a865536d37d.doc
- ↑ http://www.tsarich-rn.dp.gov.ua/OBLADM/tsarich_rda.nsf/docs/C5F6C8C0A6E81285C2257641002C84E7?OpenDocument[недоступне посилання з вересня 2019]
- ↑ а б в г д е Бабайківська сільська рада на сайті РДА. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська область [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20131017120357/http://dikun.at.ua/_ld/0/20_-END-56-63.pdf Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.]][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.][Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Заказники басейну річки Орелі
- Баба́йківка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.877
- Орільська паланка
- Протовчанська паланка
- Самарська паланка
- Новомосковський повіт
- Царичанська селищна громада
- Села Дніпропетровської області
- Населені пункти України, засновані у XVIII столітті
- Кургани Дніпропетровської області
- Археологія Дніпровського району
- Населені пункти Дніпровського району
- Населені пункти Приорілля