Аїтутакі

Аїтутакі

18°51′ пд. ш. 159°47′ зх. д. / 18.85° пд. ш. 159.79° зх. д. / -18.85; -159.79

Аїтутакі у Вікісховищі

Аїтутакі (англ. Aitutaki) — атол у Тихому океані в складі островів Кука, за 220 км на північ від острова Раротонга. Аїтутакі є другим за відвідуваністю туристами островом в архіпелазі Кука. Адміністративний центр острова — Арутанга^[en] на західному узбережжі.

Острів Аїтутакі розташований у південній частині архіпелагу Кука, за 247 км на північ від острова Раротонга і за 87 км на північний захід від Мануае^[ru].^[1] Найближчий материк, Австралія, знаходиться за 5000 км.^[2]

З точки зору геології, острів Аїтутакі має змішане вулканічне і коралове походження, внаслідок чого його можна віднести до квазіатолів.^[1] Острів переважно складається з нефелінового базальту і пірокластичного матеріалу, в якому міститься невелика кількість трахітових і фонолітових брил.^[3]

За формою Аїтутакі нагадує трикутник, сторони якого утворені рифами і кораловими острівцями, або моту, які оточують два вулканічних острівці Рапота і Мотуракау в південно-східній частині і основний острівець Аїтутакі, представлений низинними вулканічними пагорбами і розташований у північній частині однойменного квазіатолу.^[4] Площа острова становить 18,05 км².^[5] Найвища точка, височина Маунгапу, досягає 124 м.^[1] Бар'єрний риф, що формує основу Аїтутакі, має форму рівностороннього трикутника зі сторонами 12 кілометрів у довжину. Південна сторона атола майже повністю занурена під воду, а східна являє собою ланцюг моту (зокрема Мангере, Акаїамі і Текопуа). У південній частині західного боку Аїтутакі в атолі є розрив, що дозволяє човнам проникати в лагуну, яка займає значну частку південної частини трикутника.

Клімат на Аїтутакі тропічний. Трапляються руйнівні циклони^[2].

Атолл Аїтутакі сформований з 15 моту:

У полінезійській міфології існує кілька легенд, в яких розповідається про заселення Аїтутакі. Легендарними предками місцевих жителів у них називають трьох героїв: Ру, Те-Еруї і Руатапу, які були нащадками Атеа і Папи, прабатьків багатьох полінезійських народів. Згідно з однією з традицій, першопоселенцем острова є Те-Еруї, який був вихідцем з Аваїкі, царства мертвих. Дізнавшись про існування суші в світі світла, Те-Еруї вирушив на її пошуки зі своїм братом Матарека і виявив напівзатонулий острів, який був відвойований героєм в океану і названий ним Аїтутакі (в перекладі означає «ведений Богом»).^[5]

Згідно ж найвідомішою легендою, першими поселенцями острова стали вихідці з острова Тубуакі (ймовірно, Тубуаї у Французькій Полінезії), на чолі яких був легендарний герой Ру. Внаслідок перенаселеності Тубуакі, а також сварки з вождем свого клану, Ру зважився вирушити в морську подорож на каное в пошуках безлюдного острова, де могли б облаштуватися він і його прихильники.^[6] Разом з ним у плавання вирушили його чотири молодших брати (Таїтераїва, Таїтеравару, Руатакіна та Верітуамароа), його чотири дружини і ще 20 дівчат високого походження, які були на той момент незайманими.^[7] Після довгої подорожі їм вдалося доплисти до невідомого острова, який був названий Утатакі-енуа-о-Ру-кі-те-Моана (англ. Utataki-enua-o-Ru-ki-te-moana перекладається як «земля, яку шукав і знайшов у морі Ру»). Це й був сучасний острів Аітутакі.^[8] Поселившись на ньому, чотири брати Ру незабаром вирішили вирушити на пошуки нового острова, що й зробили, досягнувши, ймовірно, Нової Зеландії.^[9]

Європейським першовідкривачем Аїтутакі вважається британський мореплавець Вільям Блай, який відкрив його 11 квітня 1789 року під час подорожі на кораблі «Баунті» на острів Таїті . Згідно з бортовими журналами, остров'яни зустріли чужинців без будь-якої ворожнечі і навіть подарували Блаю нагрудну прикрасу з перлів.^[5] 8 травня 1791 року повз о��трів пропливло судно «Пандора» під командуванням капітана Едварда Едвардса, яке було послане на пошуки «Баунті», на якому стався заколот. 25 липня 1792 року на Аїтутакі повторно побував Вільям Блай, а 12 квітня 1814 року капітан Гуденаф, який залишив на ньому двох захоплених на Раротонзі жінок.

Поворотним моментом в історії Аїтутакі став візит 26 жовтня 1821 року місіонера Джона Вільямса^[en], який висадив на острові двох вчителів з Бора-Бора і Раїатеа. Завдяки їх діяльності місцеве населення було звернуто в християнство.^[5]

З середини 1850-х років Аїтутакі часто відвідували китобійні судна, а в кінці XIX століття через загрозу анексії з боку Франції місцеві вожді, або аріки, звернулися до Британської імперії щодо захисту. Як наслідок, у листопаді 1888 року капітаном Берком було проведено офіційну церемонію анексії острова Британією. Пізніше Аїтутакі для адміністративної зручності було включено до складу Федерації Островів Кука, а в 1901 році — до складу Нової Зеландії.^[5]

У 1942 році на Аїтутакі були розміщені новозеландські й американські військові. На цей час припадає будівництво злітно-посадкової смуги, яка під час Другої світової війни використовувалася антигітлерівськими союзниками в боротьбі з японцями.

Протягом 1950-х років острів був проміжним пунктом для гідролітаків Тасманійської авіакомпанії, але ця практика була припинена в 1960 році.

У 2006 році на Аїтутакі проводилися знімання американського телешоу «Survivor» («Залишитися в живих»).

Згідно з переписом 2011 року на Аїтутакі проживає 1771 особа.

Атолл Аїтутакі відомий, перш за все, як туристичний центр з кришталево чистою лагуною бірюзового кольору, піщаними пляжами. Дістатися до нього можна на літаках авіакомпанії Ейр Раротонга, які здійснюють авіарейси до атола щодня.

• Туристичний сайт про атол Аїтутакі [Архівовано 9 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
• Атолл Аїтутакі: блакитна лагуна Тихого океану [Архівовано 23 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Інформація про атол на туристичному сайті островів Кука (англ.)
• Фоторепортаж з острова Аїтутакі [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]