Аріберт Ангальтський

Аріберт Ангальтський
нім. Aribert von Anhalt
Принц Аріберт (1890).
Ім'я при народженні	нім. Aribert Joseph Alexander von Anhalt
Народився	18 червня 1864(1864-06-18)[1][2]  Wörlitzd, Оранінбаум-Верліц, Віттенберг, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	24 грудня 1933(1933-12-24)[1] (69 років)  Мюнхен, Німецький Райх
Поховання	Ziebigkd
Країна	Німеччина
Діяльність	регент
Знання мов	німецька
Титул	принц
Посада	регент
Військове звання	Генерал-майор запасу
Рід	House of Ascania (Anhalt-Dessau branch)d
Батько	Фридерик I Ангальтський[1]
Мати	Антуанетта Саксен-Альтенбурзька[1]
Брати, сестри	Єлизавета Ангальт-Дессау, Александра Ангальтська, Leopold, Hereditary Prince of Anhaltd, Фрідріх II (герцог Ангальтський) і Едуард (герцог Ангальтський)
У шлюбі з	Марія Луїза Шлезвіг-Гольштейнська
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Аріберт Йозеф Александер Ангальтський (нім. Aribert Joseph Alexander Prinz von Anhalt; 18 червня 1864, Верліц — 24 січня 1933, Мюнхен) — принц-регент Ангальтського герцогства.

Принц Аріберт був п'ятою дитиною і четвертим сином герцога Фрідріха I і Антуанетти Саксен-Альтенбурзької. По лінії батька — онук Леопольда IV і Фрідеріки Вільгельміни Прусської, по матері — Едуарда Саксен-Альтенбурзького і Амалії Гогенцоллерн-Зігмарінген.

В 1894 році принц Аріберт був головою комітету з участі Німеччини в Олімпійських іграх в Афінах в 1896 році, а також президентом Німецького національного олімпійського комітету.

Протягом 1918 року померли два старші брати принца — правлячі герцоги Фрідріх II (21 квітня) і Едуард (13 вересня). Трон успадкував неповнолітній племінник Йоахім Ернст, і на Аріберта були покладені обов'язки регента, але вже 12 листопада 1918 року в ході заворушень принц від імені Йоахіма Ернста відрікся від престолу.

30 грудня 1918 року колишній принц-регент і представники Вільної держави Ангальт заснували «Фонд Йоахіма Ернста», завданням якого була турбота про палаци та сади в Дессау. В 1947 році фонд був перейменований на «Культурний фонд Дессау-Верліц».

Принц Аріберт помер 24 грудня 1933 року в Мюнхені і був похований в сімейному мавзолеї Дессау, пізніше був перепохований на кладовищі Цібіг.

6 липня 1891 року у каплиці Святого Георгія у Віндзорському замку принц Аріберт одружився з принцесою Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейнською, дочкою князя Крістіана Шлезвіг-Гольштейнського і великобританської принцеси Гелени. Весілля було відсвятковано з великим розмахом. На ньому були присутні численні родичі, включаючи саму королеву Вікторію, принца і принцесу Уельських, німецького імператора Вільгельма II. Церемонію проводив архієпископ Кентерберійський. Шлюб відбувся за активної участі Вільгельма II, який доводився двоюрідним братом нареченій і близьким другом нареченому.

Шлюб був нещасливим і бездітним. У грудні 1900 року Фрідріх I, як правлячий герцог, анулював його. Принцеса Марія Луїза була в той час з офіційним візитом у Канаді і відразу ж повернулася до Англії.

• Орден Вірності (Баден) (1889)
• Орден Бертольда I (1889)

• Орден Червоного орла 1-го класу
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу

• Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Ангальтське герцогство; 1882)
• Орден Святого Губерта (Баварське королівство; 1885)
• Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейзьке герцогство; 1888)
• Орден Вендської корони, великий хрест (Мекленбург; 15 листопада 1888)
• Орден Лазні, почесний великий хрест з ланцюгом (Британська імперія; 14 липня 1891)
• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест

В Кетені і Остернінбургер-Ланді є вулиці Аріберта (нім. Aribertstraße).

• Аріберт Ангальтський на thepeerage.com [Архівовано 28 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• Ангальтська династія [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]