Арнульф (герцог Баварії)

Арнульф I
нім. Arnulf der Böse
Народився	близько 898
Помер	14 липня 937 Регенсбург
Поховання	St. Emmeram's Basilicad
Країна	Німеччина[1]
Діяльність	суверен
Титул	герцог Баварії
Посада	герцог Баварський
Термін	907—937 роки
Попередник	відновлено герцогства
Наступник	Еберхард
Конфесія	католицтво
Рід	Луітпольдинги
Батько	Луїтпольд
Мати	Кунігунда Швабська
Брати, сестри	Бертольд
У шлюбі з	Judith of Friauld
Діти	7 синів та 2 доньки

Арнульф I Злий (нім. Arnulf der Bose; близько 898  —14 липня 937) — герцог Баварії у 907—937 роках.

Був сином Луїтпольда, маркграфа Баварії, і Кунігунди (донька Бертольда, пфальцграфа Швабії). Народився близько 898 року. Після загибелі батька в битві при Прессбурзі (нині Братислава) в 907 році, баварці обрали своїм маркграфом Арнульфа. Невдовзі після того він прийняв титул герцога. У 910 році він одружився з донькою Еберхарда, графа Зюліхгау.

З самого початку стикнувся з вторгненням угорців, які зуміли захопити Східну Баварську марку (сучасна Австрія). У зв'язку з нестачею коштів для організації оборони країни, Арнульф став вдаватися до конфіскацій володінь і майна католицької церкви, за що отримав прізвисько «Злий». У 909 році у битві при Ротті та 910 року у битві при Нойхінзіч зумів відбити напади угорців. Між 910 та 915 роками одружився з донькою графа Зюдіхгау.

У Німеччині Арнульф у 911 році брав участь в обранні Конрада I королем Німеччини. Втім у подальшому виступив проти нього, висловлюючи прагнення німецьких герцогів щодо обмеження королівської влади. Арнульф фактично став незалежним государем, за власним вибором призначав графів та єпископів у своїх володіннях, не брав участі в походах німецьких королів.

Арнульфу вдалося відновити Баварське герцогство, 913 року завдали поразки угорцям при Інні, після чого було укладено перемир'я з ними: тепер у своїх набігах на Німеччину вони проходили Баварію, не зустрічаючи опору, але і не плюндрували володіння герцога.

У 916 році до Баварії вдерся король Конрад I, який переміг Арнульфа. Останній втік до угорського двору князя Арпада. Зумів повернутися лише у 918 році за допомогою угорців після смерті Конрада I.

У «Зальцбурзьких анналах» існує запис про те, що в 919 році Арнульф був обраний королем германців («regno teutonicorum»). Це перша згадка титулу короля Німеччини в джерелах. Хоча історики сумніваються в достовірності цих відомостей, Арнульф I зазвичай включається в список королів Німеччини як антикороль, що виступав проти короля Генріха I Птахолова.

У 921 році війська короля Генріха I вдерлися до Баварії і змусили Арнульфа підкоритися. Герцог за Регенсбурзьким договором визнав зверхність короля над Баварією, за що отримав підтвердження своїх прав на герцогство та право на інвеституру церковних посад. Фактично Баварія була ��езалежної при номінальною входження до Німеччини.

У 928 році з військом супроводжував Генріха I у поході проти Вацлава I, князя Чехії. У 933 році втрутився у боротьбу за Італійське королівство. Він виступив проти Гуго, короля Нижньої Бургундії, проте зазнав поразки. 936 році брав участь у коронації нового німецького короля Оттона I, де виконував обов'язки маршала.

Незабаром після коронації в Аахені Арнульф помер 14 липня 937 року в Ратісбоні (сучасний Регенсбург) і був похований в абатстві Санкт-Еммеріх.

Дружина — Юдіт, донька Еберхарда, графа Зюдіхгау.

Діти:

• Лютпольд
• Еберхард (бл. 912–бл. 940), герцог Баварії у 937—938 роках
• Юдіф (д/н—після 984), дружина Генріха І, герцога Саксонії
• Арнульф (913—954), пфальцграф Баварії у 938—954 роках,вважається засновником Андекської династії
• Герман (д/н—954)
• Бертольд (926——980)
• Генріх
• Людовик (930—після 974)
• Сваніла (925—д/н)

• Roman Deutinger: Königswahl und Herzogserhebung Arnulfs von Bayern. Das Zeugnis der älteren Salzburger Annalen zum Jahr 920. In: Deutsches Archiv für Erforschung des Mittelalters 58 (2002), S. 17–68. (нім.)
• Duggan, Anne J., ed. Nobles and Nobility in Medieval Europe: Concepts, Origins, Transformations. Rochester, N.Y.: Boydell & Brewer, 2000. p. 36. (англ.)

1. ↑ museum-digital — 2009.
   d:Track:Q1360745