Перейти до вмісту

Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апостольський екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії

Собор Покрови Пресвятої Богородиці та святого Андрія Первозванного

Основна інформація
Країна Данія Данія
Німеччина Німеччина
Норвегія Норвегія
Фінляндія Фінляндія
Швеція Швеція
Чисельність населення 49,500
Заснована 17 квітня 1959
Кількість деканатів 1
Кількість парохій 107[1]
Кількість
священнослужителів
49[1]
Катедральний храм Собор Покрови Пресвятої Богородиці та святого Андрія Первозванного
Сан правлячого архієрея Апостольський екзарх
Титул правлячого архієрея Єпископ Ваґади
Адреса Schönbergstraße 9, 81679 München, Deutschland
Сайт https://ukrainische-kirche.eu/
Єпископ
Правлячий архієрей Богдан (Дзюрах)

Апо́стольський екзарха́т для украї́нців візанті́йського обря́ду в Німе́ччині та Скандина́вії[2] (нім. Apostolisches Exarchat für Deutschland und Skandinavien; лат. Exarchatus Apostolicus Germaniae et Scandiae) апостольський екзархат (передєпархіальна юрисдикція) Української греко-католицької церкви, що охоплює вірних у Німеччині та скандинавських країнах Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції.

Вона звільнена (тобто безпосередньо залежить від Святого Престолу та його місіонерської Римської Конгрегації для Східних Церков), тому не є частиною жодної церковної провінції.

Його катедральним єпископським престолом є Катедральний собор Марії Шутц і Св. Андрея, присвячений Покрову Пресвятої Богородиці (Марії, Матері Божої) і святому Андрію, у Мюнхені, Баварія, Німеччина. Штаб-квартира розташована в Мюнхені, Німеччина.

Нинішній Апостольський екзархБогдан Дзюрах.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1927 році Андрей Шептицький, митрополит Галицький і архієпископ Львівський, заснував у Берліні душпастирський деканат для українців-католиків. Першим капеланом цього деканату був Петро Вергун, який у 1940 році був призначений Апостольським візитатором і адміністратором українців-католиків візантійського обряду в Німеччині. У 1945 році був заарештований радянською владою і вивезений до СРСР, де й помер у 1957 році.

У 1947 році Папа Пій XII реорганізував душпастирство українців-католиків, які проживають за кордоном. Тодішній Апостольський Візитатор у Західній Європі Архиєпископ Іван Бучко також перебрав на себе керівництво душпастирством українців-католиків візантійського обряду, які проживали в Німеччині.

Сучасний екзархат був створений 17 квітня 1959 року декретом папи Івана ХХІІІ. Кафедральним собором є Собор Покрови Пресвятої Богородиці та Св. Андрія Первозванного в Мюнхені. Протягом більш ніж 40 років Апостольським екзархом був Платон Корниляк, з 2001 року до 2021 року цю посаду обіймав Петро Крик, а з 2021 року — Богдан Дзюрах.

Більшість вірних екзархату — це нащадки українців, яким довелося втікати через дискримінаційну національну політику Польської Республіки або від більшевицької системи у міжвоєнні та воєнні роки.

У Гамбурзі діє Церква Всіх Святих, відкрита в 1980 році.

22 квітня 2023 року згідно з декретом єпископа Богдана Дзюраха постановлен��, що з 1 вересня 2023 року Український католицький апостольський екзархат Німеччини та Скандинавії повністю переходить на григоріанський календар, включно з Великоднем,[3] на відміну від УГКЦ в Україні та Польщі.[4]

Організація

[ред. | ред. код]

У Німеччині екзархат поділений на чотири деканати з 52 душпастирськими службами, кілька з яких об’єднані разом, щоб утворити парафію, розташовану поруч. У Швеції є сім душпастирських агентств, у Данії – одне. До екзархії також входять п'ять жіночих монастирів візантійського обряду.

Екзархія утримує різні благодійні та наукові установи, а також газету «Християнський голос».

Єпископські ординарії

[ред. | ред. код]
Будівля, розташована в Мюнхені, належить Апостольському екзархату

Апостольські екзархи Німеччини та Скандинавії

Статистика

[ред. | ред. код]

Станом на 2014 рік екзархат обслуговував 40 700 українців-католиків у 16 парафіях з 24 священиками (дієцезіальними), 1 дияконом, 8 мирянами (братами) та 1 семінаристом.

Станом на 2024 екзархат налічує 107 парафій та душпастирств, у яких служать 49 священників, 3 диякони та 7 сестер служебниць.[1]

Парафії

[ред. | ред. код]

У багатьох парафіях українські католики використовують місцевий католицький храм латинського обряду як місце для Божественної Літургії.

Данія

[ред. | ред. код]

Собор Святого Ансгарса, Копенгаген: 1-ша неділя кожного місяця опівдні

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Глава УГКЦ: Наш Синод прийняв рішення і подав до Святішого Отця прохання про підняття екзархату в Німеччині до рівня єпархії. https://ugcc.ua/ (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
  2. Історія УГКЦ в Німеччині та Скандинавії. Апостольський Екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  3. Апостольський екзархат переходить на григоріанський календар. Апостольський Екзархат для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.
  4. Апостольський екзархат у Німеччині та Скандинавії переходить на григоріанський календар. Українська Греко-Католицька Церква (укр.). Процитовано 23 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.