Антуан І

Антуан І фр. Antoine I
Князь Монако
1701 — 1731
Спадкоємець:	Луїза-Іполіта
Народження:	25 січня 1661(1661-01-25)[1] Париж
Смерть:	20 лютого 1731(1731-02-20)[1] (70 років) Монако
Поховання:	Собор Святого Миколая
Країна:	Франція
Рід:	Грімальді
Батько:	Луї І
Мати:	Катерина де Грамонd
Шлюб:	Марія де Лорейнd[2]
Діти:	Луїза-Іполіта, Шевальє де Ґримальдіd[3] і Маргарита де Ґримальдіd[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Антуан I (фр. Antoine I; 25 січня 1661 — 20 лютого 1731) — князь Монако з 1701 року. Син Луї І та його дружини Катерини Шарлотти де Грамон.

Перебував на французькій військовій службі. Відзначився під час війни Аугсбурзької ліги у битві при Флерюсі, облогах Монса та Намюра, отримавши прізвисько Голіаф.

Відновив та зміцнив частину княжого палацу в Монако. Був чудовим музикантом, диригував оркестром.

Був одружений із Марією Лотарингською. Синів у шлюбі не мав. Мав кілька незаконнонароджених дітей від різних жінок. Один з його незаконнонароджених синів — Антуан Гримальді (відомий також як «Шевальє де Гримальді») — був фактичним правителем Монако в 1732—1784 роках.

В 1715 брат Антуана, священик Франсуа-Оноре, відмовився від прав на князівський титул. Спадкоємицею стала старша дочка — Луїза Іполита. Для збереження князівського титулу в сім'ї Ґрімальді Антуан схиляв дочку до шлюбу зі своїм двоюрідним братом, сеньйором Антіба. Проте собі за чоловіків бретонського дворянина Жака-Франсуа де Гойон-Матійона.

• Антуан І (рос.)