Аннемарі Джасір

Аннемарі Джасір
Народилася	17 січня 1974(1974-01-17)[1]  (50 років) Кір'ят-Шмона, підокруг Сафедd, Північний округ, Ізраїль
Країна	Палестинська держава[2]
Діяльність	кінорежисерка, сценаристка, поетеса, письменниця
Знання мов	арабська[3]
Заклад	Birzeit Universityd
Нагороди	honorary doctorate of Artois Universityd (30 вересня 2022)
IMDb	ID 1486975
Медіафайли у Вікісховищі

Аннемарі Джасір (араб. آن ماري جاسر) — палестинська режисерка, сценаристка і продюсерка.

Джасір працює в незалежному кіно з 1998 року і є сценаристкою, режисеркою та продюсеркою низки фільмів, відзначених багатьма нагородами. Прем'єри двох її фільмів відбулися в рамках офіційної програми Каннського кінофестивалю, одного — в Берліні, а також у Венеції, Локарно, Роттердамі, Торонто та Теллурайді. Усі три її повнометражні фільми були відібрані для участі в конкурсі на здобуття премії «Оскар» від Палестини за фільм іноземною мовою. Її короткометражний фільм «Як двадцять неможливих» став першим арабським короткометражним фільмом, що потрапив до офіційної програми Каннського міжнародного кінофестивалю, а також фіналістом премії «Студентська академія» і здобув понад 15 нагород на міжнародних фестивалях, зокрема за найкращий фільм на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів у Палм-Спрінгз, Міжнародному кінофестивалі у Чикаго, Бієнале Інституту арабського світу, Міжнародному кінофестивалі Мангайм — Гайдельберг та IFP/Нью-Йорк. Журналіст «Film Comment Magazine» Ґевін Сміт назвав короткометражний фільм «Як двадцять неможливих» одним із 10 кращих фільмів 2003 року^[4].

У 2007 році Джасір зняла перший повнометражний фільм палестинської жінки-режисера «Сіль цього моря» — історію американської жінки з робітничого класу, батьки якої були палестинськими біженцями, яка вперше повертається на батьківщину своєї сім'ї^[5][6].

«Сіль цього моря», яка дебютувала на Каннському кінофестивалі, здобула нагороду критиків ФІПРЕССІ та отримала чотирнадцять інших міжнародних нагород, у тому числі за найкращий фільм у Мілані. Фільм був поданий Палестиною на 81-й церемонії вручення премії «Оскар» за найкращий міжнародний повнометражний фільм^[7]. Він також отримав багато інших нагород і номінацій, зокрема виграв премію Muhr Arab Award за найкращий сценарій на Дубайському міжнародному кінофестивалі^[8], нагороду Cinema in Motion на 55-му Міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні^[9] та нагороду ФІПРЕССІ^[10]. У фільмі «Сіль цього моря» грали поет Сухейр Хаммад і Салех Бакрі.

Її другий повнометражний фільм «Коли я побачив тебе» отримав нагороду за найкращий азійський фільм на Берлінале, за найкращий арабський фільм в Абу-Дабі та за найкращий фільм у Ам’єні, Феніксі й Олімпії, а також був номінований на Asian Pacific Screen Awards. Окрім ігрових фільмів Джасір знімала документальне кіно, серед інших фільмів — "Доки", "Кілька крихт для птахів", де вона також виступила як оператор, і короткометражний фільм "Історія після Осло"^[11].

У 2011 році китайський режисер Чжан Їмоу обрав її своєю першою протеже в рамках ініціативи Rolex Arts Initiative. Джасір також є кураторкою, активно просуваючи незалежне кіно в регіоні. Як засновниця Philistine Films вона співпрацює з колегами-кінематографістами як монтажерка, сценаристка та інколи продюсерка. Її фільм «Важіб» 2017 року здобув або був номінований на 35 міжнародних нагород, у тому числі як «Найкращий фільм» у Мар-дель-Плата, Дубаї, Локарно та Кералі, а також отримав відзнаку журі на Лондонському кінофестивалі^[12][13].

Поезія та оповідання Джасір публікувалися в численних літературних журналах та антологіях, серед яких Mizna, The Crab Orchard Review та The Poetry of Arab Women: A Contemporary Anthology. Вона читала разом із поетом Амірі Баракою. Вона отримала кілька сценарних премій і була фіналісткою Гран-прі за найкращий сценарій у Парижі^[14].

Джасір працювала членкою журі фестивалів, у тому числі в Каннах у 2018 році (приєднася до журі Особливий погляд, очолюваним пуерториканським/американським актором Бенісіо дель Торо) та на Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2020 році, який очолив англійський актор Джеремі Айронс^[15][16].

Вона є членкою Академії кінематографічних мистецтв і наук, Британської академії телебачення та кіномистецтва (BAFTA) і Азійсько-Тихоокеанської кіноакадемії, а також членкою правління Palestine Cinema Days і Alwan for the Arts, культурної організації, що займається північноафриканським і близькосхідним мистецтвом. Вона є членкою-засновницею Колективу палестинських кінематографістів, що базується в Палестині^[17].

Вона викладала в Колумбійському університеті, Віфлеємському університеті та Бірзейтському університеті, а також у таборах для біженців у Палестині, Лівані та Йорданії. Вона також є менторкою Сценарної лабораторії eQuinoxe та Дохійського кіноінституту^[18][19]. Вона є співзасновницею вільного арт-простору Dar Yusuf Nasri Jacir for Art & Research у своєму рідному місті Вифлеємі^[20].

Вона є головною кураторкою і засновницею палестинського кінопроєкту «Мрії нації», присвяченого популяризації палестинського кіно^[21][22].

У 2003 році вона організувала та курувала Dreams of a Nation, найбільший мандрівний кінофестиваль у Палестині, який включав показ архівних палестинських фільмів з фондів кінотеатру Revolution Cinema. Фестиваль проходив у кількох палестинських містах, зокрема у Віфлеємі, Рамаллі, Газі, Назареті, Єрусалимі та Наблусі^[23][24].

Її фільм 2012 року «Коли я тебе побачив», у якому знялися Салех Бакрі, Руба Блал і Махмуд Асфа, отримав нагороду критиків NETPAC за найкращий азійський фільм на 63-му Берлінському міжнародному кінофестивалі та був обраний як кандидат від Палестини на «Оскар» за найкращий міжнародний повнометражний фільм на 85-й церемонії вручення премії «Оскар»^[25].

У її фільмі «Важіб» 2017 року Салех Бакрі знявся разом зі своїм батьком, актором-ветераном Мохаммадом Бакрі. Фільм здобув 36 міжнародних нагород, зокрема за найкращий фільм у Мар-дель-Плата, Дубаї, Ам'єні, на кінофестивалях у Вашингтоні, Косово та Кералі, а також відзнаку журі Лондонського кінофестивалю BFI. За спільну роль Салех і Мохаммад Бакрі отримали премію Мура за найкращу чоловічу роль, а Джасір — премію Мура за найкращий ігровий повнометражний фільм на Дубайському міжнародному кінофестивалі у 2017 році^[26].

Джасір увійшла до списку 25 нових облич незалежного кіно за версією журналу Filmmaker у 2004 році^[11].

• З Палестини з любов'ю (листівка з майбутнього) (2022)
• Важіб (2017)
• Коли я побачив тебе (2012)
• Сіль цього моря (2008)
• Пояснення – А потім спалення попелу (2006)
• Quelques miettes pour les oiseaux (2005)
• як двадцять неможливих (2003)
• Супутникові стрільби (2001)
• Історія після Осло (2001)

• Маймана Фархат: Вечір короткометражних фільмів на Палестинському кінофестивалі в Чикаго
• Аннемарі Джасір: Тільки для культурних цілей, Мрії нації, 2002
• Аннемарі Джасір: Повернення додому: палестинське кіно, 27 лютого 2007 р., Електронна інтифада
• Ребекка Кемп: Палестина у фільмах, інтерв'ю з палестинськими режисерами, осінь 2006 р.
• Аннемарі Каттан Джасір: A Tale of Two Sisters: Witnessing an Undercover Israeli Operation in Ramallah (1), 15 листопада 2006 р., Електронна інтифада
• Рана Брентьес: Багатошаровість ідентичності у фільмах Аннемарі Джасір, Deutscher Orientalistentag, 2003
• Аннемарі Джасір: Лист із редакційної кімнати, Париж, грудень 2007 р., Цей тиждень у Палестині
• Аннемарі Джасір: Ще одна відмова у в’їзді для кінорежисера…, 1 травня 2008, Відмовлено у в’їзді

• Аннемарі Джасір на сайті IMDb (англ.)
• Salt of this Sea Cannes Premiere, 2008
• Palestinian filmmakers beat the odds to hit silver screen, 22 квітня 2009, CNN
• Annemarie Jacir: Artist and filmmaker at IMEU.net
• Rasha Salti: "Stranger than paradise", 9 вересня 2008, The National
• Rasha Salti: "Palestinian filmmaker Annemarie Jacir shines at Cannes festival", 16 листопада 2008