Андрій Біров
| Андрій Біров | |
|---|---|
 | |
| Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні | |
| 1992 — 1995 | |
| Наступник | Тійт Матсулевич |
| Народився | 1 січня 1958 (66 років) Таллінн, Естонія |
| Відомий як | дипломат, економіст |
| Громадянство |  Естонія |
| Національність | естонець |
| Професія | дипломат |
| Нагороди |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біров Андрій (1958, Таллінн) — естонський дипломат, керівник першої дипломатичної місії Естонії в Україні у пострадянсьий час. Професійний дипломат. Кандидат філософських наук.
Народився у 1958 році в Таллінні, Естонія.
У 1989 закінчив філософський факультет Московського державного університету ім. Ломоносова.
З 1989 року працює прес-аташе постійного представництва Естонського уряду у Москві.
З 1992 по 1995 роки тимчасово повірений у справах Естонії в Україні.
У 1997-2001 очолює посольство Естонії в Китаї в ранзі тимчасового повіреного.
З 2002 року керівник протокольного відділу Канцелярії Президента Естонії Арнольда Рюйтеля. У цей час опинився в центрі скандалу, який трапився на острові Мальта: в присутності дипломатів нецензурно вилаяв співробітницю протоколу МЗС Естонії Тійне Нірк.
З 2007 року директор Сілламяеського порту з маркетингу.
- Протокол Для Кадриорга. Молодь Естонії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  | ||
в Україні | Едуард Рітсон1 (1918—1920) • Андрєй Біров (1992—1995) • Тійт Матсулевич (1996—1999) • Тійт Набер (1999—2001) • Леттенс Пауль (2001—2006) • Яан Хейн (2007—2011) • Лаурі Лепік (2011—2012) • Сулев Канніке (2012—2016) • Герт Антсу (2016—2019) • Каімо Кууск (2019—2023) • Аннелі Кольк (2023—) | |
в Естонії | Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Михайло Паращук2 (1921) • Євген Голіцинський2 (1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Юрій Олененко (1993–1999) • Микола Макаревич (1999—2005) • Павло Кір'яков (2005—2010) • Володимир Решетняк4 (2010) • Віктор Крижанівський (2010—2017) • Василь Яковенко4 (2017—2018) • Мар'яна Беца (2018—2023) • Максим Кононенко (2023—) | |