Айхал
Координати 65°56′00″ пн. ш. 111°29′00″ сх. д. / 65.933333333333° пн. ш. 111.48333333333° сх. д.
|
.png)
Айхал (якут. Айхал) — селище міського типу в Мирнинському улусі Якутії, розташоване на відстані 60 км на південь від міста Удачний. Даний населений пункт утворений в 1961 році в зв'язку з відкриттям кімберлітової трубки «Айхал» (в перекладі з якутської мови — слава), яка була виявлена 22 січня 1960 року.
Селище побудоване неподалік від річки Сохсолоох (в перекладі з якутської мови — річка з пастками, від сохсо — пастка, пащу, пастка), в якій (за легендою) тонули олені, дістаючись іншого берега по осінньому льоду.
Сучасний Айхал поділяється на дві частини: верхнє і нижнє селище. Нижнє селище — стара частина, дерев'яні будинки. Верхнє — бетонні п'ятиповерхівки. Головне містоутворююче підприємство — Айхальський ГЗК, АК «АЛРОСА» (ВАТ).
Населений пункт заснований 1961 року геологами Амакинської геологорозвідувальної експедиції в зв'язку з відкриттям кімберлітової трубки «Айхал». Статус селища міського типу — з 1962 року.
У серпні 1978 року на глибині 577 метрів на об'єкті «Кратон-3» був проведений промисловий ядерний вибух потужністю 19 кілотонн (близький за потужністю до бомби, скинутої на Хіросіму в 1945 році) на замовлення Міністерства геології СРСР, з метою глибинного вивчення земної кори методом «сейсмічного зондування»[3]. Вибух стався на відстані 39 км на схід від Айхала. Під час організації вибуху були допущені порушення, внаслідок чого утворилася радіоактивна хмара, яка накрила селище з 54 жителями, постраждали також 26 учасників робіт[4].
| 1970[5] | 1979[6] | 1989[7] | 2002[8] | 2009[9] | 2010[10] | 2011[11] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 5386 | ↗5440 | ↗11 552 | ↗15 782 | ↘15 746 | ↘13 727 | ↗13 744 |
| 2012[12] | 2013[13] | 2014[14] | 2015[15] | 2016[16] | 2017[17] | 2018[18] |
| ↘13 597 | ↘13 594 | ↘13 396 | ↗13 408 | ↗14 057 | ↘13 962 | ↘13 683 |
Клімат району субарктичний, із чітко вираженими рисами континентальності. Характерна температурна інверсія. У долинах формуються більш низькі температури повітря. Різниця досягає максимуму при безвітряності в 2-5° на кожні 100 м підйому. У січні температура повітря сягає показників -38 — -45°, у липні — до +22°.
Айхал розташований в зоні суцільного поширення багаторічномерзлих порід («вічної мерзлоти»). Середньорічні температури ґрунтів на глибині 9-15 м (т. зв. нульових річних амплітуд) змінюються від -3° до -6°. Потужність кріолітозони варіюється в межах 800—1100 м, а у верхів'ях р. Мархи досягає 1500 м[19]. Влітку ґрунти в районі розморожуються на 0,5-2,5 м. Щебнисті ґрунти, позбавлені рослинності, в окремі роки прогрівалися на 2,5-3,0 м, а торфовища в долинах річок Сохсолоох, Марха та в озерних улоговинах розставали всього на 0,5 м.
- Освіта. На території селища розташовані дві загальноосвітні школи ЗОШ № 5, ЗОШ № 23. ПТУ № 30, МКОУ "ЦДОД «Надія» з 1975 р., 6 дитячих садків. ГБУ РС (Я). В с. Айхал з 1975 року працює Муніципальна державна освітня установа «Центр додаткової освіти дітей».
- Айхальская міська лікарня.
- Айхальське відділення поліції.
- Палац культури «Північне сяйво».
- Спортивний комплекс з басейном «Дельфін».
- Велика кількість салонів краси та крамниць.
Радіостанції:
- 101,9 — Алмазний край / Хіт FM
- 102,5 — Радіо НВК «Саха»
Телебачення:
- 3 — Алмазний край / Звезда
- 12 — ТВ Центр
- 26 — DVB-T2 (1 мультиплекс) (РТС 50 Вт, 43 м)
- 28 — план цифра DVB-T2 (2 мультиплекс) (РТС 50 Вт, 43 м)
- 34 — Росія-2
У селищі діє православний храм Різдва Христового (настоятель — ієрей Іоанн Сєркін). У селищі також звели мечеть.
- Мілаш Дмитро Михайлович (* 1982) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ ЗКТМУ
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года
- ↑ Теперь я знаю, где водятся «атомные» олени. газета «Якутия». Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 8.01.2010. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Ядерный взрыв накрыл радиоактивным облаком небольшой городок в Якутии 37 лет назад. yakutiamedia.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Численность городского и сельского населения Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу (xls) за 28 січня 2013. Процитовано 10 січня 2013.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Якутия. Таб. 5. Численность населения по районам, городским и сельским населённым пунктам. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
- ↑ Якутия. Оценка численности населения на 1 января 2009-2015 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Геокриология СССР. Средняя Сибирь. Под ред. Э. Д. Ершова. Москва. «Недра» 1989
- Айхал // Велика Радянська Енциклопедія: [В 30 т.] / Гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-тє вид. — М.: Радянська енциклопедія, 1969—1978.
- terrus.ru — база даних Росії
- Поштові індекси Якутії [Архівовано 26 червня 2020 у Wayback Machine.]
- ОКАТО [Архівовано 5 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Муніципальна інтернет-газета «Айхал»
- Айхал. [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] інфо — інформаційно-розважальний сайт селища Айхал [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Амакінська геологорозвідувальна експедиція