Перейти до вмісту

Азовець (стадіон, Маріуполь)

Координати: 47°05′25″ пн. ш. 37°32′37″ сх. д. / 47.0903° пн. ш. 37.5436° сх. д. / 47.0903; 37.5436
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Азовець»
Повна назва Стадіон «Азовець»
Країна  Україна
Розташування Україна, Маріуполь,
вул. Архітектора Нільсена, 2
Координати 47°05′25″ пн. ш. 37°32′37″ сх. д. / 47.0903° пн. ш. 37.5436° сх. д. / 47.0903; 37.5436
Відкрито Кінець XIX ст.
Реконструйовано Неодноразово
Покриття трав'яне
Команда (-и) «Яруд»
Вміщує 1 660
Розміри поля 102×65 м

Мапа
Азовець (стадіон, Маріуполь) у Вікісховищі

Стадіон «Азо́вець» — футбольний стадіон у Маріуполі, домашня арена футбольного клубу «Яруд». Вміщує 1 660 глядачів, місця для яких обладнано індивідуальними пластиковими сидіннями. На місці стадіону ще з кінця XIX сторіччя був розміщений циклодром, пізніше — стадіони з різними назвами.

Історія

[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття у центрі Маріуполя, неподалік від Міського саду, на місці нинішнього стадіону «Азовець» було збудовано циклодром для змагань з велосипедних перегонів. Однак моряки англійських суден, що стояли у маріупольському порту, орендували поле циклодрому для гри у футбол, тож саме цю арену можна вважати маріупольською колискою нової на той час для місцевих жителів гри.

Пізніше на місці циклодрому існували стадіони з різними назвами — майданчик СОФІКА, «Динамо», «Будівельник», «Локомотив». Останньою назвою арени стала сучасна — «Азовець». За часів незалежної України свої матчі на цьому стадіоні проводила команда «Іллічівець-2», а згодом, після її розформування, господарями арени стали молодіжні команди «Іллічівця».

Окрім 1 660 індивідуальних глядацьких сидінь, на стадіоні у 2004 році було встановлене електронне табло з розміром графічного поля 9600×1440 мм[1]. Станом на травень 2013 року штучне освітлення на стадіоні відсутнє.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

19 лютого 2010 року стадіон «Азовець» став учасником неприємного інциденту: о третій годині дня до міліції зателефонував невідомий та повідомив, що арену заміновано. На стадіон виїхали оперативні служби, котрі оточили його та почали перевірку на присутність вибухового пристрою[2]. На щастя, інформація не підтвердилася[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 2004 р. Березень. Маріуполь. Сайт НВП «Телсис». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013. [Архівовано 2013-07-29 у Wayback Machine.]
  2. Фальшиве мінування стадіону Азовець?. «Приазовський робітник». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.]
  3. Повідомлення про мінування Азовця не підтвердилося. «Приазовський робітник». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 22 травня 2013. [Архівовано 2013-09-08 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]