Аврелія Котта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аврелія Котта
AVRELIA COTTA
Народилася119 до н. е.
Стародавній Рим
Померла54 до н. е.[1]
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
ДіяльністьМати Юлія Цезаря
Суспільний станшляхтич[d][1]
РідAurelii Cottaed
БатькоЛуцій Аврелій Котт
МатиРутілія
Брати, сестриГай Аврелій Котта, Марк Аврелій Котта і Луцій Аврелій Котта
У шлюбі зГай Юлій Цезар Старший
Діти1.Юлія Цезаріс Старша
2. Юлія Цезаріс Молодша
3.Гай Юлій Цезар

Аврелія Котта (лат. AVRELIA COTTA, 120 до н. е. — 54 до н. е.) — римська матрона, мати Юлія Цезаря.

Походження

[ред. | ред. код]

Аврелія походила з роду Авреліїв. Вона народилася в сім'ї консуляра (консула 119 до н. е.) Луція Аврелія Котти й Рутілії, яка походила з давнього плебейського роду Рутіліїв. Її дядько був консулом 105 до н. е., а батько (приблизно) в 90 до н. е.

Для Рутілії це був другий шлюб. Від першого шлюбу з Гаєм Аврелієм Коттою у неї було три сини — брати Аврелії — Гай Аврелій Котта, Луцій Котта і Марк Котта. Вони також були консулами в 75, 74 і 65 до н. е. відповідно.

Аврелія вийшла заміж за претора Гая Юлія Цезаря Старшого біля 102 до н. е. У шлюбі в них було троє дітей: дві дочки — Юлія Цезаріс Старша, Юлія Цезаріс Молодша, народилися в 101 до н. е. — син, Гай Юлій Цезар, який народився, швидше за все в 100 до н. е.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Аврелію описують як ідеальну римську матрону. Древні історики вважали її суворою і порядною римської жінкою, були про неї високої думки. Пишуть, що вона була розумною, самостійною і широко відомою за свою красу, користувалася великою повагою у Римі.

Аврелія і родина її батька брали велику участь у вихованні дітей, особливо з огляду на часту відсутність у Римі її чоловіка. Коли в 82 до н. е. вісімнадцятирічний Цезар, на самому початку своєї кар'єри, відмовився розлучитися на вимогу Сулли зі своєю дружиною Корнелією, лише авторитет Аврелії і її звернення до диктатора допомогли врятувати її синові життя.

У 62 до н. е. Аврелія викрила Публія Клодія Пульхра, який, перевдягнувшись жінкою, був проведений своєю сестрою, Клодія Пульхра Терцією на Таїнства Доброї Богині, що відбувалися в будинку Цезаря. Документальний запис про це можна прочитати в «Життєписі Цицерона» Леонардо Бруні Аретіно. Цей епізод описується також в «Березневих ідах» Торнтона Вайлдера.

Справжньою причиною такої поведінки Публія Клодія був його інтерес до Помпеї Сулли, другої дружини Цезаря, який займав у той час пост великого понтифіка. Після цього інциденту Цезар негайно розлучається з дружиною, хоча і припускає, що вона може бути невинна. («Дружина Цезаря повинна бути вище підозр»).

Після смерті чоловіка Аврелія займалася будинком свого сина, особливо після того, як померла його перша дружина, Корнелія Цінілла. Також Аврелія виховувала свою внучку, Юлію Цезаріс.

Література

[ред. | ред. код]
  • Тацит, «Аннали»
  • Плутарх, «Паралельні життя»
  • Леонардо Бруні Аретіно «Життєпис Цицерона»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]