АНТ-20

АНТ-20 «Максим Горький»
АНТ-20 в польоті
Тип	багатоцільовий літак
Розробник	СРСР КБ Туполєва
Виробник	Воронезький авіаційний завод
Головний конструктор	А. М. Туполєв
Перший політ	17 червня 1934
Початок експлуатації	1934
Виготовлено	2
АНТ-20 у Вікісховищі

АНТ-20 «Максим Горький» — радянський агітаційний, пасажирський багатомістний, 8-двигунний літак, найбільший літак свого часу із сухопутним шасі. Збудований на авіаційному заводі міста Вороніж^[1].

У жовтні 1932 в групі письменників і журналістів, яку очолював М. Є. Кольцов, в день 40-річного ювілею літературної діяльності Максима Горького народилася ідея побудувати агітлітак, назвавши його на честь письменника «Максим Горький». Був створений Всесоюзний комітет з будівництва літака, по всій країні було організовано збирання грошей на будівництво, що дало в короткий термін близько 6 млн рублів. Комітет організував в своєму складі Технічну раду під головуванням начальника ЦАГІ М. М. Харламова, якому доручив визначити вигляд майбутнього літака і розробити технічні вимоги, виходячи з призначення літака.

АНТ-20 відрізнявся від ТБ-4 (АНТ-16) тільки розмірами і мав на 1500 кг більше корисного навантаження, а також міг експлуатуватися із відносно невеликих аеродромів. Довжина розбігу при злеті повинна була складати всього 300—400 м (замість 800 м у ТБ-4). У зв'язку з цим було спроектовано нове крило, яке мало більшу площу і подовження, ніж крило ТБ-4. Майже вся поверхня була гофрована.

Особлива увага приділялася інтер'єру і комфорту на борту. У салоні були встановлені просторі крісла, на підлозі лежали килими, ілюмінатори були закриті фіранками, а перед кріслами встановили столики з настільними лампами. Також були спальні каюти, бібліотека, багажне відділення, умивальники, туалети і буфет з холодними і гарячими закусками.^[2]

Під час демонстраційного польоту 18 травня 1935, зазнав катастрофи на центральному аеродромі Москви.

Після аварії АНТ-20 «Максим Горький», вирішено збудувати покращений варіант — АНТ-20 біс. Була прибрана тандемна установка і вісім М-34ФРН замінені на шість М-34ФРНВ потужністю 1000/1200 к.с. кожний. Будівництво нового літака завершилось в 1938, випробовував його також М. М. Громов.

14 грудня 1942 він розбився при посадці в 60 км від Ташкенту, налітавши 272 години.

Цей розділ містить неупорядкований список різноманітних фактів[en] про предмет статті. Будь ласка, перемістіть будь-яку значущу інформацію до інших розділів або статей.

• В крилах були розташовані двоярусні ліжка для відпочинку
• Вперше в СРСР був використаний автопілот
• Радянський художник В. В. Купцов зобразив АНТ-20 на одній зі своїх найвідоміших картин

• Пропаганда в СРСР

• Муромов І.А. «Катастрофа літака АНТ-20 «Максим Горький» = «Катастрофа самолёта АНТ-20 «Максим Горький» / С. Дмитрієв. — М. : Вече, 2003. — P. 72—77. — (100 великих авіакатастроф) — 10 000 прим. — ISBN 5-9533-0029-8.
• Шавров В.Б. «Історія конструкцій літаків в СРСР до 1938 року» = «История конструкций самолётов в СССР до 1938 года» / С. Дмитрієв. — 3. — М. : Машиностроение, 1985. — P. 72—77. — (100 великих авіакатастроф) — 10 000 прим. — ISBN 5-9533-0029-8.
• «Катастрофа в московському небі». В. Іванов, Российская газета, 04 лютого 1997, № 23
• Таємниці «Червоних соколів» — загибель «Максима Горького» // Небо XX століття. Частина I. — студія Авиафильм, 1997, Эллегия-фильм.
• Літаки-гіганти

• «Максим Горький» загинув під час виконання «мертвої петлі». [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] Любов Карнарук, матеріал газети Gazeta.ua від 22 травня 2015 року.
• АНТ-20 «Максим Горький»
• Невідомий Туполєв. М. Б. Саукке
• Кінохроніка АНТ-20. В кінці ролика — кадри з початкової стадії аварії літака [Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Падіння «Червоного велетня» (рос. Падение «Красного исполина»)

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.