Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» — музейна установа, створена в жовтні 2008 року з метою збереження, охорони, реконструкції, реставрації об'єктів історичної спадщини та природного середовища селища міського типу Любеч (нині Чернігівський район, Чернігівська область). Засновник — Чернігівська обласна рада.

Любеч — одне з найдавніших міст на території України^[1]. Перші поселення на території сучасного Любеча були ще в VIII—ІІІ ст. до нашої ери. 882 рік — офіційна дата першої згадки про нього в «Повісті минулих літ» як про політичний, економічний, військовий, торговий, ремісничий і культурний центр могутньої держави Київська Русь, як про фортецю і пристань на торговому шляху із варягів у греки. Місто Любеч в різні роки — резиденція київських та чернігівських князів, гетьманів України Івана Мазепи та Павла Полуботка. Тут в листопаді 1097 року відбувся Перший з’їзд князів Древньої Русі, в 1135 році — Другий з’їзд. В Х— ХІІІ ст. в Любечі діяв Свято-Антоніївський чоловічий монастир, де з’явилися чудотворні ікони Божої Матері та Спасителя Господа Іісуса Христа. Не втратив свого значення Любеч і в польсько-литовський період, козацьку добу та в ХІХ столітті. Він був у XIV - середині ХVІ ст. центром волості, а з середини ХVI ст. - центром староства Київського воєводства, за Гетьманщини був центром найбільшої козацької сотні Чернігівського полку.

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» включає об'єкти археології, архітектури, історії та культури від доби Київської Русі до ХІХ ст.  

До складу історико-археологічного музейного комплексу «Давньоруське місто Любеч» входять наступні об’єкти:

• залишки валу середньовічної фортеці;
• городище «Замок»;
• городище «Лисиця»;
• поселення (посад-1, посад-2);
• Монастирище (місце знаходження Свято-Антоніївського монастиря).

Пам'ятки архітектури:

• ближня і дальня печери Преподобного Антонія;
• Спасо-Преображенський собор (1811—1817);
• Кам'яниця Полуботка (кінець 17 — початок 18 ст.).

У співпраці з Любецькою археологічною експедицією Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), починаючи з 2009 р. в охоронних зонах Любеча проводяться археологічні дослідження.

Заклад проводить наукові конференції за участю провідних фахівців України та закордоння: «Любецькі історичні читання» (2009^[2], 2012, 2014, 2016), «П. Полуботок та його доба» (2010), «Антоній Печерський та його доба» (2013)^[3][4], «Володимир Великий та його доба» (2015) та інші.

Починаючи з 2008 р. щорічно наприкінці серпня в Любечі проходить Відкритий фестиваль традиційної слов'янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь»^[5], в організації та проведенні якого ІАМК «Древній Любеч» бере активну участь. Головною метою цього фестивалю, поряд з пропагандою історичних і культурно-мистецьких надбань Чернігово-Сіверщини, є привернення уваги широкого загалу до відновлення та збереження об'єктів і пам'яток культурної спадщини Любеча.

В музейному комплексі можна переглянути різноманітні експозиційні виставки^[6]:

• «Любеч очима митців»
• «Ткацькі промисли нашого краю»
• «Рибальство. Історія та сучасність»
• «Деревообробка. Столярство»
• «Хліб та хліборобство»
• «Тваринний світ до і після льодовикового періоду»

В музеї діє єдиний в Лівоб��режній Україні зал — відкрите фондосховище, а також інтерактивний зал, де відвідувач може сфотографуватися із мушкетом чи відчути на дотик рельєф козацької гармати, а маленькі відвідувачі можуть дізнатися більше про археологію в «археологічній пісочниці»/

Окрім постійних, в музеї діють тимчасові виставки та експозиції.

У липні 2011 р. на базі ІАМК «Древній Любеч» відбувся І Всеукраїнський симпозіум скульпторів, метою якого було виготовлення скульптурних робіт, що розкривають історію древнього Любеча як одну з важливих сторінок періоду Київської Русі в історії українського державотворення^[7]. Нині ці роботи прикрашають історичне середмістя Любеча.

1. ↑ Тютюнник, Євдокія (21 серпня 2012). Професор Олександр КОВАЛЕНКО: «Любеч був настільки відомим, що згадується у трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного». Урядовий кур'єр. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
2. ↑ Перші любецькі історичні читання - 2009. Музейний комплекс «Древній Любеч». Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
3. ↑ В селищі Любеч відбулася міжнародна наукова конференція «Антоній Печерський та його доба». Чернігівський монітор. 23 липня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
4. ↑ На Чернігівщині відзначають 1030-річчя з дня пам'яті Антонія Печерського. УНІАН. 23 липня 2013. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 19 травня 2022.
5. ↑ Пучениць, Марія (22 серпня 2019). Любеч поринув у Середньовіччя [XI відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь»]. Чернігівщина. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
6. ↑ Експозиції музейного комплексу. Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». Процитовано 22 травня 2022.
7. ↑ У Любечі пройшов IV Відкритий фестиваль традиційного слов’янського мистецтва та бойових єдиноборств «Київська Русь». Ріпкінська районна державна адміністрація. 27 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2022.

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»: кроки становлення роботи з охорони пам'яток культурної спадщини / С .В. Заліський та ін. // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини. — Київ : Видавець Олег Філик, 2017. — С.75—78 : фот. — ISBN 978-611-01-0873-7

• Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». Музеї Чернігівщини. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
• www.liubechmuseum.com — офіційний сайт Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч»