Ісраель Фінкельштейн

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2021)

Ісраель Фінкельштейн
івр. ישראל פינקלשטיין
Народився	29 березня 1949(1949-03-29)[1][2] (75 років)  Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1]
Країна	Ізраїль
Діяльність	антрополог, археолог, педагог, професор
Alma mater	Тель-Авівський університет (1974)[3] Тель-Авівський університет (1978)[3] Тель-Авівський університет (1983)[3]
Галузь	археологія
Заклад	Тель-Авівський університет[3] Університет імені Бар-Ілана[3] Чиказький університет[3] Гарвардський університет[3] Університет Париж I Пантеон-Сорбонна[3] Хайфський університет
Науковий керівник	Moshe Kochavid
Аспіранти, докторанти	Arie Shausd[4]
Членство	Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук[3] Американська академія мистецтв і наук Академія надписів та красного письменства[5]
Батько	Zvi Finkelsteind
Нагороди	премія Дена Девідаd (2005)
Особ. сторінка	israelfinkelstein.wordpress.com
Ісраель Фінкельштейн у Вікісховищі

Ісраель Фінкельштейн (івр. ישראל פינקלשטיין; нар. 29 березня 1949(19490329), Тель-Авів, Ізраїль) — директор археологічного інституту Тель-Авівського університету. Читав лекції в Гарвардському університеті в Чикаго та в паризькій Сорбонні, належить до видатних археологів Ізраїля. З 1992 року разом з Давідом Усішкіним керує розкопками стародавнього міста Мегіддо.

Ісраель Фінкельштейн вивчав археологію в Тель-Авівському університеті з 1970 по 1978 рік. Він був керівником розкопок Ізбет-Царта, поселення ранньої залізної доби поблизу Тель-Афека, яке ототожнюють з біблійним Евен-Езер — твердження, яке залишається суперечливим серед археологів.^[6] У 1983 році науковець захистив докторську дисертацію про розкопки Ізбет-Царта («Розкопки Ізбет-Царта та поселення ізраїльтян у країні пагорбів»). Будучи керівником розкопок, він, серед іншого, займався розкопками решток візантійського монастиря на Південному Синаї, біблійного міста Тель-Бней-Брак, розкопаками у Південній Самарії та в Шіло.^[7]

У своїх наукових працях і публікаціях Фінкельштейн подає результати археологічних розкопок Палестини в бронзову та залізну доби, на основі яких він робить глибокі висновки про єврейську історію античності. Теорія Фінкельштейна значною мірою суперечить традиційній історіографії, заснованій на Старому Завіті. Книга «Розкопана Біблія: Нове бачення археології Стародавнього Ізраїлю та походження його священних текстів», яка викликала фурор, пропонує нову хронологію залізної доби у Східному Середземномор'ї та характеризується критичним переглядом старих досліджень, в яких Фінкельштейн дотримується позиції, що неупереджена інтерпретація археологічних знахідок спростовує значні частини історичних переказів Старого Завіту.

Відповідно до досліджень Фінкельштейна і тез в «Низькій хронології», Давид і Соломон все ще жили в першій залізній добі, у якій домінували сільські поселення; це спростовує основи гіпотези про велике Давидово-Соломонове Ізраїльське царство. Фінкельштейн бачить лише підставу для біблійного опису такої великої імперії в царстві Єровоама II, який, за його словами, тимчасово зробив Північно-Ізраїльське царство основною регіональною політичною силою.^[8]

Розкопки Ісраель Фінкельштейна у 2019 році належать до десятки відкриттів біблійної археології 2019 року.^[9] За твердженням науковця містечко Кір'ят-Єарім відповідає Емаусу. Перший часто згадується у Старому Заповіті, де утримувався Ковчег Заповіту (1 Сам 7:11–2). Емаус згадується в Євангелії від Луки (Лк 24:13–34), куди Ісус прямував з двома учнями. Місто знаходилося за 60 римських стадій від Єрусалиму, що відповідає відстані в 11 кілометрів. Фінкельштейн з��пропонував позначити місто Кір'ят-Єарім як нове місцезнаходження Емаусу, підкріплюючи цю версію укріпленнями елліністичного періоду, які були розкопані в Кір'ят-Єарімі. Окрім того, Кір'ят-Єарім знаходиться на відстані 11 кілометрів від Єрусалиму.

• Sinai in Antiquity, Tel Aviv 1980 (ed., with Zeev Meshel, Hebrew)
• The Archaeology of the Israelite Settlement, Jerusalem 1988, ISBN 965-221-007-2
• Archaeological Survey of the Hill Country of Benjamin, Jerusalem 1993, ISBN 965-406-007-8 (ed., with Yitzhak Magen)
• From Nomadism to Monarchy: Archaeological and Historical Aspects of Early Israel, Jerusalem 1994, ISBN 965-217-117-4 (ed., with Nadav Na'aman)
• Living on the Fringe: The Archaeology and History of the Negev, Sinai and Neighbouring Regions in the Bronze and Iron Ages, Sheffield 1995, ISBN 1-85075-555-8
• The Bible Unearthed: Archaeology's New Vision of Ancient Israel and the Origin of Its Sacred Texts, New York 2001 ISBN 0-684-86912-8 (with Neil Asher Silberman). Translated to 12 languages.
• David and Solomon: In Search of the Bible's Sacred Kings and the Roots of the Western Tradition, New York 2006, ISBN 0-7432-4362-5 (with Neil Asher Silberman). Translated to six languages.
• The Quest for the Historical Israel: Debating Archeology and the History of Early Israel, Atlanta 2007, ISBN 978-1-58983-277-0 (with Amihai Mazar)
• Un archéologue au pays de la Bible, Paris 2008, ISBN 978-2-227-47521-2
• The Forgotten Kingdom. The Archaeology and History of Northern Israel, Atlanta 2013, ISBN 978-1-58983-910-6. Translated to four languages.
• Hasmonean Realities behind Ezra, Nehemiah and Chronicles, Atlanta 2018.
• Co-editor of three festschrifts — for Nadav Na'aman, David Ussishkin and Benjamin Sass.

• 2015: член Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук
• 2019: Іноземний член Академії написів та витонченої літератури
• Почесний доктор Лозаннського університету
• Кавалер Ордену Мистецтв та літератури

• Thomas Pola^[de]: Was bleibt von der älteren Geschichte Israels? Methodische und sachliche Bemerkungen zu neueren minimalistischen Positionen. In: Theologische Beiträge^[de] (ThBeitr) 34 (2003), Heft 5, ISSN 0342-2372, S. 238—255
• Thomas L. Thompson: Archaeology and the Bible Revisited: A Review Article, in: Scandinavian Journal of the Old Testament (SJOT) Vol. 20 (2006), No. 2, ISSN 0901-8328, S. 286—313
• Dieter Vieweger^[de]: Rezension zu: Finkelstein, Silberman, Keine Posaunen vor Jericho, in: Theologische Literaturzeitung^[de] (ThLZ) 129 (2004), ISSN 0040-5671, S. 1182—1186

• Бібліографія. Ісраель Фінкельштейн // Німецька національна бібліотека
• Вебсайт Фінкельштейна [Архівовано 27 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Резюме [Архівовано 14 грудня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук (з посиланням на резюме)