Ірене Монтеро

Ірене Монтеро
Ім'я при народженні	ісп. Irene María Montero Gil
Народилася	13 лютого 1988(1988-02-13)[1][2] (36 років) Мадрид, Іспанія[1]
Країна	Іспанія[3]
Місце проживання	Galapagar[d]
Діяльність	політична діячка, психологиня, активістка, касирка
Галузь	фемінізм і ЄС[4]
Alma mater	Автономний університет Мадрида (2011)[5] і Colegio Siglo XXId[6]
Знання мов	іспанська
Членство	Communist Youth Union of Spaind (невідомо)[7]
Посада	член Конгресу депутатів Іспанії[d][8], член Конгресу депутатів Іспанії[d][9], член Конгресу депутатів Іспанії[d][2], член Конгресу депутатів Іспанії[d][10], Minister for Equalityd[11] і Депутат Європейського парламенту[3]
Партія	Подемос[12]
Батько	Clemente Monterod
Мати	Adoración Gild
Автограф
Нагороди	Q119791712? (2023)
IMDb	ID 6940852
Медіафайли у Вікісховищі

Ірене Марія Монтеро Гіль (ісп. Irene María Montero Gil 13 лютого 1988(19880213), Мадрид) — іспанська політична діячка від партії «Подемос» і коаліції «Унідос-Подемос» («Об'єднані можемо»). Член Конгресу депутатів від Мадрида з 13 січня 2016 року за результатами парламентських виборів 20 грудня 2015 року. Міністр рівності^[es] з 13 січня 2020 року в другому кабінеті Санчеса^[13]. Радикальна феміністка^[14]. Є автором законопроекту про всеосяжний захист сексуальної свободи і викоріненні сексуального насильства^[15][16][17].

Народилася 13 лютого 1988 року в Мадриді. Навчалася в школі, що дотримувалась освітньої моделі французького педагога Селестен Френе.

У віці 15 років вступила до Спілки комуністичної молоді Іспанії^[es] — молодіжної організації Комуністичної партії Іспанії.

2006 року вступила до Мадридського автономного університету. У 2011 році закінчила його зі ступенем бакалавра в галузі психології. Під час навчання жила п'ять місяців у Чилі, а також працювала продавцем у мережі електроніки та побутової техніки. 2013 року отримала ступінь магістра в галузі педагогічної психології. У 2013 році розпочала підготовку в докторантурі до випробування на ступінь доктора. Отримала стипендію на навчання в Гарвардському університеті у США, яку відхилила через політичні переконання.

У 2011 році приєдналася до соціального руху «Платформа іпотечних жертв^[en]», яка боролася з виселенням людей, які після світової економічної кризи 2008 року прострочили іпотечні платежі^[18].

2014 року взяла участь у виборах до Європейського парламенту від «Платформи іпотечних жертв». Вступила до партії «Подемос», стала керівником апарату лідера партії Пабло Іглесіаса^[18].

20 грудня 2015 року взяла участь у виборах до Конгресу депутатів від Мадрида, зайняла 4-е місце і стала членом Конгресу депутатів. Була переобрана на парламентських виборах 26 червня 2016 року, 28 квітня та 10 листопада 2019 року .

У 2017 році увійшла до списку 30 Under 30 Europe журналу Forbes^[18].

Отримала портфель міністра рівності в другому кабінеті Санчеса.

Дружина Пабло Іглесіаса, лідера коаліції «Унідос-Подемос», віце-прем'єра і міністра з соціальних прав і повістки 2030^[es] в другому кабінеті Санчеса^[13]. У липні 2018 року народила близнюків Лео і Мануеля, в середині 2019 року — дочку Айтану.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.