Інтернаціонале

Інтернаціонале

Повна назва	Football Club Internazionale Milano S.p.A.
Прізвисько	I Nerazzurri («чорно-сині»)
Коротка назва	Інтер
Засновано	1908
Населений пункт	Мілан, Італія
Стадіон	«Джузеппе Меацца»
Вміщує	75 817
Власник	Oaktree Capital Management
Головний тренер	Сімоне Індзагі
Ліга	Серія А
2023/24	1-е місце
Вебсайт	Офіційний сайт
Домашня Виїзна Запасна

Футбольний клуб «Інтернаціонале» (італ. Internazionale Milano Football Club), більше знаний як просто «Інтер» — італійський футбольний клуб з міста Мілан північної Італії. Виступає у вищій італійський лізі разом з іншим міланським клубом «Міланом», своїм довічним принциповим суперником в чемпіонаті Італії. Футболісти «Інтера» грають у смугастій чорно-синій формі, від якої походить їхнє італійське прізвисько «нераззурі» (італ. nerazzurri від nero — «чорний» і azzurro — «синій»).

Клуб засновано 9 березня 1908 року. Титульний спонсор клубу — Paramount+. «Інтер» — єдина команда в Італії, яка зі дня свого створення не залишала Серію «А» (вищій дивізіон Італії), попри те, що команда посіла одного разу останнє місце (сезон 1921/1922)

Футбольний клуб «Інтернаціонале» був створений 9 березня 1908 44-ма членами клубу «Мілан», незгодними з політикою клубу, згідно з якою команда відмовлялася від легіонерів. Групу людей, що покинули команду, очолив міланський художник Джорджо Муджані (спроєктував емблему «Інтернаціонале»).

У 1910 році «Інтернаціонале» вперше завоював скудетто. Після відновлення спортивної діяльності клубу, яку перервала в той час Перша світова війна, в 1920 році Інтер знову завоював золото італійського чемпіонату.

Друга половина 30-х років на відміну від першої, виявилася для «Інтернаціонале» більш плодовитою на трофеї. Чорно-сині двічі вигравали скудетто (1937/38 і 39/40) і один раз фінішували третіми (1938/39). Крім того, «Інтернаціонале» виграли свій перший Кубок Італії (1938/39).

Після золотої епохи 1960-х років «Інтернаціонале» завоював 11-е скудетто в 1971 році та 12-е у 1980. У 70-і та 80-і роки завоював два Кубки Італії в 1978 і 1982 роках.

15 червня 2005 «Інтернаціонале» виграв Кубок Італії, перемігши у фіналі за сумою двох матчів «Рому» (1:0 в Мілані та 2:0 в Римі), а потім, 20 серпня, переміг у Суперкубку Італії «Ювентус» (1:0; дод. час). 11 червня 2006 «Інтернаціонале» виграв другий поспіль Кубок Італії, знову перемігши у фіналі «Рому» (1:1 і 4:1).

З 2008 року тренером «Інтернаціонале» став Жозе Моурінью. У першому сезоні під управлінням Моурінью «Інтернаціонале» виграв Суперкубок і четвертий скудетто поспіль, проте в Лізі чемпіонів зазнав поразки від «Манчестер Юнайтед» в 1/8 фіналу за сумою двох матчів (0: 0; 0:2).

У сезоні 2009/10 Інтер 18-го разу у своїй історії та п'ятий раз поспіль, став чемпіоном Італії.

22 травня 2010 року клуб уп‘яте за свою історію виходить до фіналу Ліги чемпіонів, де у складному матчі перемагає мюнхенську «Баварію», стаючи трикратним переможцем Ліги. Сезон 2009—2010 став історичним для «Інтернаціонале», адже саме вони — останній італійський клуб, який оформив золотий «требл» — здобувши Кубок Італії, перемогу в чемпіонаті та Лізі Чемпіонів. Саме у сезоні 2009—2010 на весь голос про себе заявив Хав‘єр Санетті — майбутня легенда «Інтернаціонале».

У червні 2021 року головним тренером клубу терміном на два роки став Сімоне Індзагі, що замінив на цій посаді Антоніо Конте. До цього він керував клубом Лаціо^[1][2].

У травні 2024 року власником клубу стала американська компанія Oaktree Capital Management замість китайського бізнесмена Стівена Чжана^[3].

Станом на 30 вересня 2024

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Янн Зоммер 2 ЗХ Дензел Дюмфріс 6 ЗХ Стефан де Врей 7 ПЗ Пйотр Зелінський 8 НП Марко Арнаутович 9 НП Маркус Тюрам 10 НП Лаутаро Мартінес (капітан) 11 НП Хоакін Корреа 12 ВР Раффаеле Ді Дженнаро 13 ВР Хосеп Мартінес 15 ЗХ Франческо Ачербі 16 ПЗ Давіде Фраттезі 17 ПЗ Тейджон Б'юкенен

№ Поз. Нац. Гравець 20 ПЗ Хакан Чалханоглу 21 ПЗ Крістіан Асллані 22 ПЗ Генріх Мхітарян 23 ПЗ Ніколо Барелла 28 ЗХ Бенжамен Павар 30 ЗХ Карлос Аугусто 31 ��Х Янн Аурел Біссек 32 ЗХ Федеріко Дімарко 36 ЗХ Маттео Дарміан 42 ЗХ Томас Паласіос 95 ЗХ Алессандро Бастоні 99 НП Мегді Таремі

Чемпіонат Італії

• Чемпіон (20): 1909-10, 1919-20, 1929-30, 1937-38, 1939-40, 1952-53, 1953-54, 1962-63, 1964-65, 1965-66, 1970-71, 1979-80, 1988-89, 2005-06, 2006-07, 2007-08, 2008-09, 2009-10, 2020-21, 2023-24
• Віцечемпіон (15): 1932-33, 1933-34, 1934-35, 1940-41, 1948-49, 1950-51, 1961-62, 1963-64, 1966-67, 1969-70, 1992-93, 1997-98, 2002-03, 2010-11, 2019-20

Кубок Італії

• Володар (9): 1939, 1978, 1982, 2005, 2006, 2010, 2011, 2022, 2023
• Фіналіст (6): 1959, 1965, 1977, 2000, 2007, 2008

Суперкубок Італії

• Володар (8): 1989, 2005, 2006, 2008, 2010, 2021, 2022, 2023
• Фіналіст (4): 2000, 2007, 2009, 2011

Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів

• Володар (3): 1963-64, 1964-65, 2009-10
• Фіналіст (3): 1966-67, 1971-72, 2022-23

[[Файл:|16px]] Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА

• Володар (3): 1990-91, 1993-94, 1997-98
• Фіналіст (2): 1996-97, 2019-20

Міжконтинентальний Кубок

• Володар (2): 1964, 1965

Кубок Мітропи

• Фіналіст (1): 1933

Клубний чемпіонат світу з футболу

• Чемпіон (1): 2010

• 8 березня 2008 року — відомий італійський актор і співак Адріано Челентано, бувши фанатом футболу, привітав свою улюблену міланську команду зі 100-річним ювілеєм, виконавши на стадіоні «Stadio Giuseppe Meazza», де відбувалося святкування, пісні: «Хлопець з вулиці Глюка» і «Sei rimasta sola».
• Всесвітньо відомий тенор Андреа Бочеллі також є прихильником «Internazionale».^[4]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інтернаціонале

• Офіційний сайт (італ.)