Інгемар Юганссон

Інгемар Юханссон
Загальна інформація
Повне ім'я	(швед. Ingemar Johansson)
Прізвисько	(англ. Ingo)
Громадянство	Швеція
Народження	22 вересня 1932(1932-09-22) Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція
Смерть	30 січня 2009(2009-01-30) (76 років) Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція
Поховання	Västra kyrkogården, Göteborgd[1][2]
Вагова категорія	важка (понад 90,892 кг)
Стійка	Правша
Зріст	184 см
Розмах рук	183 см
Професіональна кар'єра
Перший бій	5 грудня 1952]
Останній бій	21 квітня 1963
Боїв	28
Перемог	26
Перемог нокаутом	17
Поразок	2
Аматорська кар'єра
Боїв	74
Перемог	73
Нокаутів	30
Поразок	11

Йенс Інгемар Юганссон (швед. Jens Ingemar Johansson, 22 вересня 1932 Гетеборг, Гетеборг і Богус, Швеція — 30 січня 2009, Гетеборг, Вестра-Йоталанд, Швеція) — шведський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії. Срібний призер Літніх Олімпійськіх ігор 1952 року. Чемпіон світу у важкій (1959—1960) ваговій категорії.

У 1952 році Інгемар Юхансон брав участь в гельсінській Олімпіаді. Він дійшов до фіналу, де зустрівся з американцем Едом Сандерсом. За пасивний бокс у фіналі рефері дискваліфікував шведа. Юхансон був позбавлений медалі за 2-е місце. Міжнародний олімпійський комітет нагородив шведа срібною медаллю 30 років по тому — в 1982 році.

Дебютував в грудні 1952 року. Майже всі бої провів у Швеції.

30 вересня 1956 завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU.

У травні 1957 року Юханссон в 5-му раунді нокаутував Генрі Купера.

У лютому 1958 року він в 13-му раунді нокаутував Джо Ерскіна.

У вересні 1958 року Юханссон в 1-му раунді нокаутував непереможеного Едді Махена.

У червні 1959 він в США зустрівся з чемпіоном світу у важкій вазі Флойдом Паттерсоном. Чемпіон був на підлозі сім разів. У 3-му раунді швед нокаутував американця.

У червні 1960 року відбувся 2-й бій між Юхансоном і Флойдом Паттерсоном. Американець нокаутував противника в 5-му раунді.

У березні 1961 року відбувся 3-й бій між Юхансоном і Флойдом Паттерсоном. Юханссон побував на підлозі в 1-му раунді. У 6-му раунді американець нокаутував шведа.

За всю кар'єру в США провів тільки 3 бої — всі з Паттерсоном.

У квітні 1963 року Юханссон переміг за очками Брайна Лондона. Після цього бою Інгемар Югансон пішов з боксу.

За всю професійну кар'єру він жодного разу не зустрівся з боксером, який мав негативний рекорд, переміг всіх суперників, з ким зустрічався на професійному рингу. Він провів 28 боїв, в яких здобув 26 перемог (з них 17 нокаутом).

• Інгемар Юганссон(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
• В майках они тоже были великими
• Трус, ставший героем [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.]