Ідант (цар скіфів)
Зовнішній вигляд
Ідант | |
Ідант (грец. ’Ιδ[αν]θος) — скіфський династ першої пол. II ст. до н. е., батько Аргота. Відомий з епіграфічних джерел, а саме:
- з віршованої (наразі єдиної відомої) епітафії Арготу, поставленої династом Скілуром у Неаполі (грец. παιδός’ ’Ιδ[ανθιδος]);[1]
- з відомої посвяти пантикапейських фіаситів, яку ймовірно складено саме з нагоди одруження цариці Боспору Камасарії та Аргота Ідантіда (CIRB 75, грец. Αργότου τοῦ ̉Ι[δάν]θου).[2]
В обох пам'ятках ім'я Іданта згадано як по батькові Аргота, в обох пам'ятках воно пошкоджене. Як варіант реконструкції — Ідантем (грец. Ιδανθέμις).[3]
Ймовірно що саме Ідант перший серед династів Тавроскіфії взяв курс на еллінізацію скіфської верхівки, подальше зближення тавроскіфського та боспорського царських домів. Започатковану Ідантом справу активно втілював в життя його нащадок Скілур, але було перервано експансією Понту до Пн. Причорномор'я у 114/113 — 111 рр. до н. е.
Етимологія імені:
грец. ’Ιδανθος < скіф. *(ṷ)idant-a- < праір. *ṷaid-ṷant-a- — укр. «знаючий, відаючий».[4]
- грец. Ἰδανθ̣έμῑ — відомий в ольвійській епіграфіці;[5]
- грец. Ἰδάνθυρσος / Ἰδανθούρας — у Геродота (Історія, IV, 76, 120, 126—127).
- ↑ (рос.) Ю. П. Зайцев. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). Симферополь. Универсум, 2003.
- ↑ (гр.) CIRB 75 [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.) Ю. Г. Виноградов, Ю. П. Зайцев. Новый эпиграфический памятник из Неаполя Скифского. Археологія, № 1, 2003
- ↑ (рос.) Тохтасьев С. Р. Проблема скифского языка в современной науке. Ethnic Contacts and Cultural Exchanges North and West of the Black Sea from the Greek Colonization to the Ottoman Conquest. Edited by Victor Cojocaru. Iani, 2005.
- ↑ (гр.) IGDOlbia 27 [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]