Іван Дамаскин Попович

о. Іван Дамаскин Попович, ЧСВВ
Народився	28 грудня 1889(1889-12-28)[1] Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	12 січня 1969(1969-01-12)[1] (79 років) Едмонтон, Канада
Поховання	Мандер
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  Польська Республіка  Канада
Національність	українець
Діяльність	ієромонах, письменник, видавець, редактор, педагог
Alma mater	Тернопільська гімназія і Львівська духовна семінарія Святого Духа
Конфесія	Українська греко-католицька церква
Батько	Теодор Попович
Мати	Катерина Кандирал
Брати, сестри	Лев, Іван, Марія
У шлюб�� з	Ольга Чорниш (†23 грудня 1922)

|брати, сестри=

Іван Дамаскин Попович (хресне ім'я Данило; більш відомий як Дамаскин Попович; 28 грудня 1889, Збараж — 12 січня 1969, Едмонтон) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, педагог, письменник і видавець у Канаді.

Данило Попович народився 28 грудня 1889 року в м. Збараж у сім'ї Теодора Поповича і його дружини Катерини з дому Кандирал. Крім нього у сім'ї було ще троє дітей: Лев (†1919), Іван (†1965) і Марія (†1948).^[2] Початкову освіту здобув у Збаражі, а середню в Тернопільській українській гімназії (1903—1911), де навчався в одному класі з Іваном Бабієм та Йосифом Сліпим.^[3] У 1911—1914 і 1918—1919 роках вчився у Львівській духовній семінарії. Одружився 10 липня 1919 року з Ольгою Чорниш у Тернополі, а 28 грудня 1919 року отримав священничі свячення з рук митрополита Андрея Шептицького. Душпастирював у Магдалівці (1920—1921), Гнилицях (кілька місяців у 1921 році) і Гниличках (1921—1923). Після смерті дружини 23 грудня 1922 року, в червні 1923 року виїхав на душпастирську працю до Канади. У Канаді впродовж шести років обслуговував кілька десятків поселень (колоній) у провінціях Манітоба і Саскачеван. За цей період спровадив до Канади двох своїх племінників: Миколу, сина брата Лева і Миколу, сина брата Івана. Склав пожертву 1300 доларів на Захоронку ім. св. Терези від Дитятка Ісуса, яку провадили сестри служебниці в Збаражі.^[4]

1 березня 1929 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Мондерський монастир. 28 серпня 1929 року о. Данило Попович облікся у василіянську рясу і отримав монаше ім'я Іван Дамаскин. Перші обіти склав 14 жовтня 1930 року, а вічні — 15 жовтня 1933 року.^[5] На початку монашого життя виконував душпастирське служіння в околицях Мондеру та Едмонтону. Навчав василіянських студентів церковнослов'янської і грецької мов, математики, астрономії і церковного співу.^[6]

У 1934 році започаткував василіянську «Бібліотеку добрих книжок», завданням якої було забезпечувати парафії і церковні товариства добрими книгами, написаними в католицькому дусі і засновувати парафіяльні бібліотеки. Замовляв книги в Галичині (у жовківських василіян та у Львові), у США, Бельгії, Німеччині, Чехословаччині та канадських видавництвах. 2 червня 1936 року за старанням о. Поповича було закуплено невелику друкарську машину і засновано василіянську друкарню в Мондері^[7] (1949 року перенесена до Торонто), якої він був директором упродовж багатьох років. У Василіянському Чині виконував служіння радника (1938—1941) і секретаря (1941—1945) Американсько-Канадської провінції.^[8]

Помер 12 січня 1969 року в лікарні св. Йосифа в Едмонтоні. Похований на українському католицькому цвинтарі святих апостолів Петра і Павла в Мондері.

Писав статті релігійного й історичного змісту в часописах «Світло», «Українські вісті», «Календар Української родини» та «Календар „Світла“».

Книги

• «Сповідь наверненого лікаря» (1925)
• «Українські Коляди і Щедрівки» (1925)
• «Маркіян Шашкевич на тлі відродження Галицької України» (Мондер 1944)
• «Христиняський націоналізм» (1956)
• «Божа дитина. Молитовник для дітей» (Мюнхен 1957)
• «В тіні Хреста. Великопосні пісні» (1957)
• «Служба Божа за померлих і пісні похоронні» (1957)
• «Граматика церковно-словянської мови в українській редакції» (Мондер 1958)
• «Малий церково-слов'янсько-українсько-англійський словник» (уклали о. І. Дамаскин Попович, ЧСВВ і о. Корнилій І. Пасічний, ЧСВВ; Рим 1962)
• «Бог і людина» (Торонто 1966)

Статті

• З минулого міста Збаража // Шляхами золотого Поділля. — Філадельфія 1960. — С. 233—242

• Василіяни — Піоніри Друкованого Слова. — Ванкувер 2001. — 17 с.
• Якимишин С., ЧСВВ. Бог його покликав служити народові. Пам'яті о. Іван Дамаскина Данила Поповича ЧСВВ // Світло, квітень 1969. — С. 141—143.
• [Некрологи]. О. Дамаскин Даниїл Попович // Василіянський Вісник. ч. 6-7. — Рим 1968—1969. — С. 45.