Іван Богданович Сапіга
| Іван Богданович Сапіга | |
|---|---|
Нині на посаді | |
| Народився | 1480  |
| Помер | не раніше 5 квітня 1546 і не пізніше 19 листопада 1546 |
| Похований | Лейпалінгісd[1] |
| Відомий як | дипломат |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Батько | Богдан Сапіга[1] |
| Мати | Теодора Соколинськаd[1] |
| У шлюбі з | Ганна Санґушкоd[1][2] |
| Діти | Павло Сапіга[3], Іван Сапігаd[4], Михайло Сапігаd[4], Софія Сапігаd[3] і Лукаш Сапіга[d][4] |
Іван Богданович Сапіга (1486 — між 4 квітня та 19 листопада 1546) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Писар великий Литовський (1507–1516) та маршалок господарський (1515–1541), воєвода Вітебський (1520–1541) та Підляський і Берестейський (1529–1541); Дорогичинський староста (1529–1541 і 1545).
З магнатського роду Сапіг гербу «Лисиця», син Богдана Сапіги.
Він обіймав ряд високих державних посад, брав участь у посольствах до Москви (1508, 1531–1532 та 1536 років) та в Османської імперії (1534 року).
Брав участь у поході 1514 року на чолі з великим гетьманом Костянтином Острозьким. Він командував частиною армії в битві під Березиною (27 серпня 1514 року) та в битві під Оршею (1514 року).
Близько 1520 року як вітебський воєвода Іван Сапіга заснував Островенський замок в Островно.
У 1541 році його позбавили посади, а згодом повернули до Дорогичинського староства.
Він був одружений з Ганною Сангушкою і мав синів Луку, Павла, Михайла та Івана, а також дочку Софію.
- Грыцкевіч А. Сапегі // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 547. — 792 с. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.. С. 222—228.
- Генеалогія Сапіги [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 48. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 429.
- ↑ а б Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 50. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- ↑ а б в Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 49. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6