Перейти до вмісту

Іванов Євген Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Євген Іванов
Особисті дані
Повне ім'я Євген Геннадійович Іванов
Народження 21 червня 1966(1966-06-21) (58 років)
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984 СРСР «Автомобіліст» 2 (-?)
1985—1986 СРСР «Іскра» (Рибниця) ? (-?)
1987—1988 СРСР «Жетису» (Талдикурган) 47 (-69)
1989 СРСР «Тигина» (Бендери) 28 (-?)
1989—1990 СРСР «Шахтар» (Караганда) ? (-?)
1991 СРСР «Буджак» (Комрат) 21 (-?)
1991—1992 Грузія «Локомотив» (Самтредіа) 6 (-?)
1992—1993 Молдова «Тилігул» (Тирасполь) 37 (-?)
1994 Молдова «Тигина» (Бендери) 8 (-?)
1994—1997 Молдова «Тилігул» (Тирасполь) 89 (-?/1)
1998 Молдова «Шериф» (Тирасполь) 2 (-5)
1999 Молдова «Молдова-Газ» (Кишинів) 10 (-18)
1999—2000 Молдова «Шериф» (Тирасполь) 15 (-12)
2001 Молдова «Ністру» (Атаки) 12 (-9)
2001—2002 Молдова «Тилігул» (Тирасполь) 14 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994—1998 Молдова Молдова 7 (-12)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006—2009 Молдова Молдова (ворот.)
2007 Молдова «Бешикташ» (Кишинів) (ворот.)
2008—2011 Молдова «Шериф» (Тирасполь) (ворот.)
2012 Молдова «Дачія» (Кишинів) (ворот.)
2013 Росія «Кубань» (ворот.)
2013—2014 Росія «Локомотив» (Москва) (ворот.)
2014—2015 Росія «Кубань» (ворот.)
2016 Молдова Молдова (ворот.)
2017 Україна «Сталь» (Кам'янське) (ворот.)
2017 Росія «Ростов» (ворот.)
2018 Молдова «Дачія» (Кишинів) (ворот.)
2019 Україна «Рух» (Львів) (ворот.)
2020—2021 Білорусь «Динамо» (Мінськ) (ворот.)
2021— Україна «Рух» (Львів) (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Євген Геннадійович Іванов (рум. Evgheni Ivanov, рос. Евгений Геннадьевич Иванов, нар. 21 червня 1966) — радянський і молдавський футболіст, воротар. По завершенні кар'єри — тренер воротарів.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Євген Іванов вихованець молдавського футболу. У радянські роки виступав за клуби з Молдавської РСР — «Автомобіліст» (Тирасполь), «Іскра» (Рибниця), «Тигина» (Бендери), «Буджак» (Комрат) і клуби з Казахської РСР — «Жетису» (Талдикурган) і «Шахтар» (Караганда).

У сезоні 1991/92 виступав в чемпіонаті Грузії за «Локомотив» (Самтредіа). У 1992 повернувся в Молдову, де виступав за місцеві команди, в основному за «Тилігул» (Тирасполь), а також виступав за команди «Тигина» (Бендери), «Молдова-Газ» (Кишинів), «Ністру» (Атаки) і «Шериф» (Тирасполь).

У складі команди «Тилігул» (Тирасполь) 6 разів ставав срібним призером чемпіонату Молдови, і тричі володарем Кубка Молдови. У складі тираспольського «Шерифа» був чемпіоном і срібним призером чемпіонату, а також двічі володарем Кубка країни[1].

У 1994—1998 роках залучався до ігор за збірну Молдови, брав участь в товариських матчах і відбірковому турнірі на чемпіонат світу 1998 року. В цілому зіграв 7 ігор, пропустив 12 м'ячів[2].

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця став тренером воротарів. У 2006—2009 і 2016 роках входив до тренерського штабу Ігоря Добровольського в збірній Молдови, де працював з воротарями[3][4]. У 2007 році тренував воротарів клубу «Бешикташ» (Кишинів)[5] .

У грудні 2008 року Іванов став тренером воротарів у «Шерифі» (Тирасполь),[6], в штабі Леоніда Кучука. Продовжував працювати в тираспольському клубі після відставки Кучука[7], а у 2011—2012 роках був у штабі Ігоря Добровольського в кишинівській «Дачії»[3].

З 2013 року Євген Іванов працював тренером воротарів у клубах російської Прем'єр-ліги, які очолював Леонід Кучук — краснодарській "Кубані" (2013 і 2014—2015), московському «Локомотиві» (2013—2014) і «Ростові» (2017)[8]. У першій половині 2017 року працював разом з Кучуком в українському клубі «Сталь» (Кам'янське)[9] .

З січня по березень 2018 року було тренером воротарів в штабі Ігоря Добровольського в кишинівської «Дачії»[10].

З лютого і по грудень 2019 року був помічником Кучука в українському клубі «Рух» (Винники)[11]

На початку літа 2020 року слідом за Леонідом Кучуком прийшов в «Динамо» (Мінськ)[12], але у серпні 2021 року разом із Кучуком знову повернувся у «Рух» (Львів)[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Іванов Євген Геннадійович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  2. Іванов Євген Геннадійович на сайті Eu-football.info (англ.)
  3. а б Ivanov şi Dobrovolskiy, din nou împreună — point.md [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.](рум.)
  4. Тренер вратарей Евгений Иванов: «Сложно выбирать вратаря на игру, так как сейчас в сборной Молдовы шесть голкиперов одинакового уровня» — moldfootball.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
  5. Sandu Grecu. «Fiul îşi salvează tatăl»… Remember [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.](рум.)
  6. Евгений Иванов стал тренером вратрей «Шерифа» — moldfootball.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
  7. Евгений Иванов: «В Академии футбола „Шериф“ готовится хороший резерв вратарей» — moldfootball.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
  8. Профіль на офіційному сайті РФПЛ. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
  9. Леонид Кучук возглавил украинскую «Сталь» — moldfootball.com. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 13 серпня 2021.
  10. Игорь Добровольс��ий возглавил «Дачию» — moldfootball.com. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 13 серпня 2021.
  11. Бывший наставник «Локомотива» возглавил команду украинской Первой лиги. — footballhd.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  12. Бывший тренер вратарей «Локомотива» и «Ростова» назначен в «Динамо» Минск — soccer.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.
  13. Олексій Кучук та Євгеній Іванов приєднались до тренерського колективу «жовто-чорних». fcrukh.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 13 серпня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]