Коломиці

село Коломиці
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Золотоніський район
Тер. громада	Шрамківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71040210090088655
Облікова картка	gska2.rada.gov.ua
Основні дані
Засноване	1594
Перша згадка	1594 (430 років) рік[1]
Населення	740 (на 2009 рік)
Площа	4,465 км²
Поштовий індекс	19824
Телефонний код	+380 4738
Географічні дані
Географічні координати	50°3′57″ пн. ш. 32°10′40″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 32.17778° сх. д. / 50.06583; 32.17778
Середня висота над рівнем моря	111 м[2]
Водойми	річка Чумгак
Відстань до обласного центру	69,8 (фізична) км[3] 95 (автошляхами) км
Відстань до районного центру	16 км
Найближча залізнична станція	Драбовое-Барятинське
Відстань до залізничної станції	22 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Шрамківка
Карта
Коломиці
Коломиці
Мапа

Коломи́ці— село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Шрамківській сільській громаді. Населення — 740 чоловік (на 2009 рік).

Село Розташоване в північно-західній частині області, на березі річки Чумгак, за 95 км від обласного центру, за 22 км від залізничної станції Драбове-Барятинське та за 16 км на північ від смт Драбів. Площа населеного пункту — 446,5 га.

Навкруги села розкинулися болота, ніби утворюючи коло, звідси й назва «Коломиє» — Коломиці.

За іншою версією назва села походить від родини козаків Коломійців^[4].

Перша згадка про Коломиці — 1594 рік, коли повсталі загони Северина Наливайка проходили на Лубни старолубенським шляхом. Тоді на території села стояла фортеця Чумгак, яку вперше було позначено на карті в 1650 році французьким інженером Бопланом.

Указом царя Петра І від 8 квітня 1712 року землі, на яких розташоване село, були передані казні.

У 1755 році бунчуковий товариш Василь Полуботок звинуватив Юхима Дарагана у побитті його підданих, захопленні майна та привласненні сінокосу під селом Коломиці.

У 1777 році Указом цариці Катерини ІІ ці казенні землі були пожаловані й передані графу Кантакузіну.

До Жовтневого перевороту 1917 року всі найкращі землі належали пану Лизогубу, який віддав їх в оренду селянам.

Радянську окупацію встановлено на початку 1918 року. Цього ж року було вибрано власний виконком, який "захищав" інтереси бідних селянських мас.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.

Коломицька школа-сад почала працювати як семирічка з 1936 року, до того був лікнеп, а потім початкова школа. Медпункт почав працювати з 1939—1940 років, клуб — з 1935 року, а з 1985 року його перейменували на Будинок культури. В 1955 році відкрилась сільська бібліотека.

В селі працює Коломицький навчально-виховний комплекс І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт.

На території Коломиць діє ТОВ «Продсільпром» (директор Буцько Сергій Антонович), яке орендує земельні частки (паї) мешканців села.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Шаблон:Інші проекти

• Коломиці на who-is-who.com.ua/