Камалов Євген Віталійович
| Євген Віталійович Камалов | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||
| Народження | 1984 Чойбалсан (місто) МНР | ||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||
| Приналежність | Україна | ||||||||||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||
| Київський військовий ліцей імені Івана Богуна | |||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Євген Віталійович Камалов (1984 р.н.) — полковник Збройних сил України, доктор філософії.
Народився у 1984 року в м. Чойбалсан (Монгольська Народна Республіка) у родині військовослужбовця.
Навчався у Харківському інституті танкових військ при Національному технічному університеті «ХПІ» у 2001—2006 роках.
Службу почав у 300-му навчальному танковому полку 169 Навчального центру КСВ на посадах: заступник командира роти з озброєння, командир роти забезпечення навчального процесу, командир навчальної танкової роти, заступник командира навчального танкового батальйону, командир навчально-танкового батальйону.
Пізніше слухач Національного університету оборони України командно-штабного інституту застосування військ (сил) за спеціалізацію: «Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ». Після академії був на посаді заступника командира 56 окремої мотопіхотної бригади ОК «Південь» КСВ.
Згодом знову на викладацьких посадах у Національному університеті оборони України: Ад'юнкт за спеціалізацією «Військове управління за видами збройних сил», доцент кафедри військової підготовки, а після закінчення курсу вищого керівного складу стратегічного рівня (L-4) НУОУ вже на посаді начальника кафедри військової підготовки.
З жовтня 2023 очолив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна[1].
За особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, відзначений:
- орденом Данила Галицького[2]
- нагрудним знаком «Хрест Військова честь» та багатьма іншими відомчими медалями та відзнаками Міністерства оборони і Генерального штабу Збройних Сил України.
- відзнаками Ради національної безпеки і оборони України ІІ і ІІІ ступеня
- нагрудним знаком Національного університету оборони України
- ↑ Сайт ліцею, 25.10.2023
- ↑ Указ Президента України від 3 грудня 2021 року № 618/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Збройних Сил України»
- Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук попрощався з Бойовим Прапором Київського військового ліцею// Армія-Інформ, 24 жовтня 2023 року
- Полковники (Україна)
- Народились 1984
- Кавалери ордена Данила Галицького
- Нагороджені медаллю «За поранення» (легке)
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені нагрудним знаком «За зразкову службу»
- Нагороджені нагрудним знаком «За заслуги перед Збройними Силами України»
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені медаллю «За особисті досягнення»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені медаллю «20 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
- Нагороджені медаллю «За сумлінну службу»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Хрест Військова честь»
- Нагороджені відомчою відзнакою «Вогнепальна зброя» (Міністерство оборони України)
- Уродженці Чойбалсана
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Викладачі Національного університету оборони України
- Начальники Київського військового ліцею імені Івана Богуна