Дейвід Г'юм

Девід Г'юм
англ. David Hume
Західна філософія
Девід Г'юм
Народження	7 травня 1711(1711-05-07) Единбург, Шотландія
Смерть	25 серпня 1776(1776-08-25) (65 років) Единбург, Шотландія
Поховання	Old Calton Cemeteryd
Громадянство (підданство)	Королівство Велика Британія[1]
Знання мов	англійська[2][3]
Ім'я при народженні	Девід Гом
Діяльність	економіст, бібліотекар, історик, есеїст, письменник
Викладав	Advocates Libraryd і Посольство Великої Британії у Франціїd
Член	Королівське товариство Единбурга, The Select Societyd і The Poker Clubd
Школа / Традиція	натуралізм, скептицизм, емпіризм, Просвітництво
Основні інтереси	епістемологія, метафізика, філософія розуму, етика, політична філософія, естетика, філософія релігії, класична політекономія
Значні ідеї	причинність, індуктивне мислення
Вплинув	Адам Сміт, Адам Фергюсон, Іммануїл Кант, Джеремі Бентам, Джеймс Медісон, Александер Гамільтон, Артур Шопенгауер, Африкан Шпір, Огюст Конт, Джон Стюарт Мілль, Гольбах, Чарлз Дарвін, Томас Гакслі, Вільям Джеймс, Бертран Рассел, Альберт Ейнштейн, Карл Поппер, Альфред Еєр, Дж. Л. Мекі, Ноам Чомскі, Саймон Блекберн, Ієн Кінг
Alma mater	Единбурзький університет[1]
Літературний напрям	eмпіризм, натуралізм, Філософський скептицизм і Просвітництво
Зазнав впливу	Джон Локк, Джордж Берклі, Томас Гоббс, Френсіс Гатчесон, Ісаак Ньютон, Епікур, Цицерон, Ніколя Мальбранш, Енторі Ешлі-Купер, Секст Емпірик, Піррон
Визначний твір	Philosophical Essays Concerning Human Understandingd[1], An Enquiry Concerning the Principles of Moralsd, The History of Englandd і A Treatise of Human Natured
Історичний період	Філософія 18 століття
Конфесія	атеїзм
Батько	Joseph Hume, 10th of Ninewellsd[4][5]
Мати	Katherine Falconerd[4][5]
Брати, сестри	John Hume, 11th of Ninewellsd[5]
Девід Г'юм у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Девід Г'юм (також Дейвід Г'юм, Девід Юм, англ. David Hume, при народженні: Гом (англ. Home), 26 квітня (7 травня) 1711 — 25 серпня 1776) — шотландський філософ-емпірист, історик та економіст, діяч епохи Просвітництва, в першу чергу відомий своїми працями у галузі епістемології. Г'юма часто називаюсь провідним неоскептиком вісімнадцятого сторіччя.

Народжений в сім'ї юриста 26 квітня (7 травня) 1711, Девід провів перші роки свого життя в Единбурзі. Освіту здобув у Единбурзькому університеті. Почав навчатися там у дуже ранньому віці — дванадцятирічним (за іншими даними йому було десять), тоді як зазвичай навчання в університеті починалося з 14 років. У 1734—1737 рр. він перебував у Франції, де написав чорновик своєї праці «Трактат про людську природу» (англ. A Treatise of Human Nature), анонімно опублікованої в Лондоні у 1739. У середньому віці написав «Історію Англії», працював військовим аташе, бібліотекарем. У 1763 став особистим секретарем лорда Гертфорда — британського посла у Парижі. До Единбурга Г'юм повернувся у 1769, де помер 25 серпня 1776 року.

Порівняно зі своїми попередниками та авторитетами, що відігравали помітну роль у розвитку британського та світового емпіризму того часу — Джоном Локком, Джорджем Берклі та Ісааком Ньютоном, Девід Г'юм може бути охарактеризований як номіналіст. На противагу до відносно збалансованої у правах на існування об'єктивної та суб'єктивної реальностей, дуалістичної Декартівської моделі світобудови, британські філософи-епістемологи починаючи від Локка беруть курс на сенсуалізм (sensualism) — віддання переваги сприйняттю та суб'єктивній матерії як «єдинно»-обґрунтованого базису філософських теорій. Таким чином ми можемо спостерігати поступову редукцію ролі речей самих у собі (субстрату, матерії, субстанції) у їхніх роботах та наголос на емпіричне знання та сприйняття — «єдинно» у істинності чого людина може бути хоча б до якоїсь міри певна. Усе вищезгадане виливалося у монізм та номіналізм — зменшення кількості сфер та світів у яких ведеться людське існування з двох чи кількох до одного. Особливо помітними подібні удари по матеріалізму і субстанції стають після появи праць Берклі — основні первісні положення теорій якого запозичив Г'юм, зокрема вартою уваги є концепція ідей (ideas/ collections of ideas) Берклі, яка дещо модифікується Г'юмом, котрий розмежовуює усі об'єкти свідомості на сприйняття (impressions) та ідеї(думки) що постали унаслідок їх синтезу (ideas). Однак, варто зазначити що не зважаючи на радикальність свого емпіризму, Г'юм вважав доцільним послуговуватися ним лише у метафізичному контексті так само як і своєю скептичністю щодо реальності причинно-наслідкових зв'язків про яку йтиметься нижче і визнавав безглуздість використання подібних судженнь у повсякденному житті^[8].

«Зв'язки ідей» та «предмети дійсності» безперечно не найвдаліший переклад словосполученнь relations of ideas, що у простих словах повинне було позначати способи та шляхи асоціювання, сполучення ідей одна з одною та іншими ідеями, побудову категорій та matters of fact — предмети мисле��ня отримані з чуттів, «думальна субстанція», те над чим проводяться маніпуляції розуму.

Вплив цього нововведення на подальший розвиток світової філософії є цікавим у першу чергу тому, що воно лягло в основу знаменитої концепції синтетичних та аналітичних суджень Іммануїла Канта, що захоплювався Г'юмом як борцем з догматизмом у сфері філософії та теології того часу^[9].

Причинно-наслідкові зв'язки та логічне мислення стають головним об'єктом атаки у роботах Г'юма, зокрема в його есе «Дослідження стосовно людського пізнання» (англ. An Enquiry Concerning Human Understanding, 1748). Берклі, що вимагав у матеріалістів прикладів безпосереднього сприйняття матерії що довело б її існування, вважав, що усі чуття посилаються людині раціональним Богом. Г'юм уперше відверто задає питання — звідки ми можемо знати що те, що посилає нам сприйняття — насправді Бог і що дає нам підстави стверджувати, що наші сприйняття та їх причинно-наслідкова пов'язаність реальні та дійсно впорядковані за якоюсь схемою. Згідно з версією Г'юма, раціональність а також причина, наслідок, а головне — розум — це лише химера, створена рядом постійних збігів у морі світового хаосу. Звичайно ці збіги дуже стійкі і деякі з них повторюються вже не одну тисячу років, що дає нам усі підстави вважати, що за однією дією слідуватиме інша та використовувати це для свого блага, проте крім цієї нестовідсоткової ймовірності збігів, немає нічого, що дозволяло б нам стверджувати про те, що між двома подіями у всесвіті існує будь-яка раціональна каузальність та необхідність. За подібні вислови Г'юму довелось довго розплачуватись ярликами атеїста та радикала, проте саме він у свій час написав те, про що довго боялися навіть сказати інші.

• Девід Г'юм. Трактат про людську природу: Спроба запровадження експериментального методу міркування про об'єкт моралі. З англійської переклав Павло Насада. Київ: Видавництво «Всесвіт». 2003. ст.552 ISBN 966-95968-6-6

• 7009 Г'юм — астероїд, названий на честь філософа^[10].
• Модель ціни-золото-потоки — модель, розроблена Юмом, щоби проілюструвати, як можна виправити сальдо торговельного дисбалансу.

• Г'юм, Дейвід // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Г'юм Д. Трактат про людську природу. — Київ : Всесвіт, 2003. — 552 с.
• Юм Дейвід // Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
• Загороднюк Вячеслав. Девід Г‘юм та проблеми сучасного мистецтва. Totallogy-XXI. Постнекласічні дослідження. Центр гуманітарної освіти НАН України. — 2014. — № 31. — С. 195—205
• Девід Г'ю. Суспільний договір, зобов'язання і права людини. Консерватизм: Антологія. 2-ге вид. Упоряд. О.Проценко, В.Лісовий. — К.: «Смолоскип», 2008. 788 c.

• Г'юм «Філософський енциклопедичний словник»
• Г'юм «Універсальний словник-енциклопедія»
• Г'юм Дейвід «Сучасний словник з суспільних наук». За ред. О. Г. Данильяна, М. І. Панова. — Харків: «Прапор», 2006. — 546
• Юм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 466. — ISBN 966-7492-06-0.

Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.