Моріс Вілкс

Моріс Вілкс
англ. Maurice Vincent Wilkes
Моріс Вілкс поряд з EDSAC
Народився	26 червня 1913(1913-06-26)[1][2][3] Дадлі, Велика Британія[1]
Помер	29 листопада 2010(2010-11-29)[4][1][…] (97 років) Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
Країна	Велика Британія[1]
Діяльність	інформатик, інженер, фізик, викладач університету, математик
Alma mater	коледж Святого Іоаннаd (1934)[1] King Edward VI College Stourbridged (1931)[1] Кембриджський університет (1936)
Галузь	інформатика[1]
Заклад	Кембриджський університет
Посада	президент
Науковий ступінь	доктор філософії (1939)
Науковий керівник	англ. John Ashworth Ratcliffe
Аспіранти, докторанти	Michael Howard Kayd David Wheelerd Peter Wegnerd David Hartleyd John Makepeace Bennettd[5] Ian Malcolm Leslied[5] Беатріс Ворслі[5]
Членство	Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Іспанська королівська інженерна академіяd Американська академія мистецтв і наук Association for Computing Machinery[6]
Відомий завдяки:	Мікрокод, EDSAC
Нагороди	член Лондонського королівського товариства (1956) Mountbatten Medald (1997) медаль Джона фон Неймана (1997) премія Гарольда Пендера (1982) медаль Фарадея (1981) Нагорода Еккерта-Моклі (1980) премія Тюрінга (1967) Почесний член Британського комп'ютерного товариства (1973) меморіальна премія Гаррі Ґуда (1968) Премія Кіото в галузі передових технологій (1992) CHM Fellow Awards W. Wallace McDowell Awardd (1981) Член Королівської інженерної академії Британії[d] Дійсний член ACMd (1994) Fellow of the British Computer Societyd Почесний доктор Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліанаd почесний доктор Кембриджського університетуd honorary doctor of the University of Bathd honorary doctor of the University of Pennsylvaniad Honorary doctorate from the Technical University of Munichd honorary doctor of Linköping Universityd почесний доктор Кентського університетуd Clifford Paterson Lectured
Особ. сторінка	cl.cam.ac.uk/~mvw1/
Моріс Вілкс у Вікісховищі

Моріс Вінсент Вілкс (англ. Maurice Vincent Wilkes; * 26 червня 1913 — † 29 листопада 2010) — британський вчений у галузі комп'ютерних наук. Йому приписують кілька важливих розробок у обчислювальній техніці.

Вілкс народився в Дадлі, графство Вустерширі виріс у Стаурбриджі, графство Західний Мідлендс, де його батько працював в маєтку графа Дадлі^[en]. Здобув освіту в коледжі короля Едуарда VI у Сторбриджі і в шкільні роки займався радіоаматорством, до якого його залучив вчитель хімії. Навчався з 1931 по 1934 рік в Кембриджському університеті, де у 1936 році отримав титул доктора філософії, написавши дисертацію про поширення радіохвиль в іоносфері.

Вілкс був призваний на військову службу під час другої світової війни й працював над радаром в Науково-дослідному інституті телекомунікацій (TRE), і над оперативними дослідженнями.

У 1945 році Вілкс був призначений другим директором Математичної лабораторії Кембриджського університету, пізніше відому як Комп'ютерна лабораторія (англ. Computer Laboratory).

У серпні 1946 Вілкс відвідує США. Після повернення до Кембриджу Вілкс приступає до створення EDSAC (Автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки). Він використовував тільки перевірені методи побудови кожної частини обчислювачів. У результаті обчислювач був повільнішим і меншим, ніж інші його сучасники. Однак, лабораторний комп'ютер його був першим, який зберігав програмний код, і успішно працював з травня 1949 року.

У 1951 році він розробив концепцію мікропрограмування яка була реалізована тим, що центральний процесор в комп'ютері міг знаходитися під контролем мініатюрної, високо спеціалізованої комп'ютерної програми, що містилася на високошвидкісних дисках. Це поняття значно спрощувало розвиток процесорів.

Вілксу також приписують ідею символьних міток, макросів і бібліотечних підпрограм. Ці фундаментальні зміни, зробили програмування набагато простішим і проклали шлях для мов програмування високого рівня.

Пізніше Вілкс працював над ранніми системами поділу часу (які тепер називається багатокористувацькі операційні системи) та розподіленими обчисленнями.

У 1956 році Вілкс був обраний членом Королівського товариства. Він був засновником Британського комп'ютерного товариства і першим його президентом (1957-1960).

У 1980 році він пішов у відставку із посади професора і завідувача лабораторією і пішов працювати у центральному технічному бюро Digital Equipment Corporation у Мейнарді, штат Массачусетс.

У 1986 році Вілкс повернувся до Англії, і став членом стратегічної ради наукових досліджень Olivetti. У 1993 році Вілкс став почесний доктор наук Кембриджського університету. У 1994 році він став член Асоціації обчислювальної техніки . Він був нагороджений медаллю Маунтбаттен в 1997 році. У 2000 році Вілкс був присвячений у лицарі. У 2002 році Вілкс повернувся до комп'ютерної лабораторії Кембріджського університету, як почесний професор.

• 1956 — почесне членство в Лондонському королівському товаристві
• 1967 — Премія Т'юринга за розробку EDSAC та введення понять програмових бібліотек
• 1968 — Меморіальна премія Гаррі Гуда за внесок у розвиток комп'ютерної техніки
• 1976 — почесне членство у Королівській інженерній академії
• 1980 — Нагорода Еккерта-Моклі та Премія Уоллеса Макдауелла
• 1981 — Медаль Фарадея
• 1982 — Премія Гарольда Пендера
• 1988 — C&C Prize
• 1992 — Премія Кіото
• 1997 — Медаль Джона фон Неймана за внесок у розвиток комп'ютерної техніки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Моріс Вілкс

• «Automatic Digital Computers», John Wiley & Sons, Нью-Йорк, 1956, 305 стр., QA76.W5 1956.
• «Time-sharing Computer Systems», Elsevier, 1975. ISBN 0-444-19525-4
• «Memoirs of a Computer Pioneer», The MIT Press. 1985. ISBN 0-262-23122-0