GLRA2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
GLRA2
Ідентифікатори
Символи GLRA2, GLR, glycine receptor alpha 2, MRXSP
Зовнішні ІД OMIM: 305990 MGI: 95748 HomoloGene: 31070 GeneCards: GLRA2
Реагує на сполуку
тетрагідроканнабінол, 5,7-dichlorokynurenic acid, bilobalide, HU-210, pregnenolone sulfate, win 55212-2, picrotoxin[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001118885
NM_001118886
NM_001171942
NM_002063
NM_183427
NM_001357099
NM_001357100
RefSeq (білок)
NP_001112357
NP_001112358
NP_001165413
NP_002054
NP_906272
NP_001344028
NP_001344029
Локус (UCSC) Хр. X: 14.53 – 14.73 Mb Хр. X: 163.91 – 164.11 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

GLRA2 (англ. Glycine receptor alpha 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на X-хромосомі.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 452 амінокислот, а молекулярна маса — 52 002[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MNRQLVNILTALFAFFLETNHFRTAFCKDHDSRSGKQPSQTLSPSDFLDK
LMGRTSGYDARIRPNFKGPPVNVTCNIFINSFGSVTETTMDYRVNIFLRQ
QWNDSRLAYSEYPDDSLDLDPSMLDSIWKPDLFFANEKGANFHDVTTDNK
LLRISKNGKVLYSIRLTLTLSCPMDLKNFPMDVQTCTMQLESFGYTMNDL
IFEWLSDGPVQVAEGLTLPQFILKEEKELGYCTKHYNTGKFTCIEVKFHL
ERQMGYYLIQMYIPSLLIVILSWVSFWINMDAAPARVALGITTVLTMTTQ
SSGSRASLPKVSYVKAIDIWMAVCLLFVFAALLEYAAVNFVSRQHKEFLR
LRRRQKRQNKEEDVTRESRFNFSGYGMGHCLQVKDGTAVKATPANPLPQP
PKDGDAIKKKFVDRAKRIDTISRAAFPLAFLIFNIFYWITYKIIRHEDVH
KK

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, іонних каналів, хлорних каналів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як транспорт іонів, транспорт, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном цинку, хлоридом. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані, клітинних контактах, клітинних відростках, синапсах.

Література

  • Cummings C.J., Dahle E.J.R., Zoghbi H.Y. (1998). Analysis of the genomic structure of the human glycine receptor alpha-2 subunit gene and exclusion of this gene as a candidate for Rett syndrome. Am. J. Med. Genet. 78: 176—178. PMID 9674912 DOI:10.1002/(SICI)1096-8628(19980630)78:2<176::AID-AJMG16>3.0.CO;2-K
  • Miller P.S., Harvey R.J., Smart T.G. (2004). Differential agonist sensitivity of glycine receptor alpha2 subunit splice variants. Br. J. Pharmacol. 143: 19—26. PMID 15302677 DOI:10.1038/sj.bjp.0705875
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Monani U.R., Burghes A.H.M. (1996). Structure of the human alpha 2 subunit gene of the glycine receptor: use of vectorette and Alu-exon PCR. Genome Res. 6: 1200—1206. PMID 8973915 DOI:10.1101/gr.6.12.1200
  • Miller P.S., Da Silva H.M., Smart T.G. (2005). Molecular basis for zinc potentiation at strychnine-sensitive glycine receptors. J. Biol. Chem. 280: 37877—37884. PMID 16144831 DOI:10.1074/jbc.M508303200
  • McCracken L.M., Trudell J.R., McCracken M.L., Harris R.A. (2013). Zinc-dependent modulation of alpha2- and alpha3-glycine receptor subunits by ethanol. Alcohol. Clin. Exp. Res. 37: 2002—2010. PMID 23895467 DOI:10.1111/acer.12192

Примітки

  1. Сполуки, які фізично взаємодіють з Glycine receptor alpha 2 переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:4327 (англ.) . Процитовано 12 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. UniProt, P23416 (англ.) . Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 12 вересня 2017.

Див. також