Снітківська волость
Зовнішній вигляд
Снітківська волость | ||||
Центр | Снітків | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 617 (1885) | |||
Населення | 6635 осіб (1885) | |||
Густота | 48.1 осіб / км² | |||
Снітківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Могилівського повіту Подільської губернії з центром у містечку Снітків.
Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 8 сільських громад. Населення — 6635 особи (3265 чоловічої статі та 3370 — жіночої), 1040 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5314 | 3736 |
Приватної власності | 6936 | 3921 |
Іншої власності | 367 | 243 |
Загалом | 12617 | 7900 |
Поселення волості:
- Снітків — колишнє державне та власницьке містечко при річці Караєць за 45 верст від повітового міста, 1290 осіб, 239 дворів, православна церква, католицька каплиця, єврейський молитовний будинок, 9 постоялих дворів, 4 постоялі будинки, 10 лавок, базари через 2 тижні.
- Барок — колишнє власницьке село при річці Лядова, 476 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Долиняни — колишнє власницьке село при річці Жабля, 755 осіб, 144 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки, водяний млин.
- Кривохижинці — колишнє власницьке село при річці Жван, 671 особа, 110 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Михайлівці — колишнє власницьке село, 940 осіб, 210 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Польові Бирлинці — колишнє власницьке село, 683 особи, 114 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Супівка — колишнє власницьке село при річці Жабокрич, 720 осіб, 117 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |