Всемогутній текст-процесор

«Всемогутній текст-процесор» або «Текстовий процесор богів» (англ. Word Processor of the Gods) — оповідання американського письменника Стівена Кінга в жанрі гуманітарної фантастики, опубліковане в журналі «Playboy» за січень 1983 під назвою «Текстовий процесор». Пізніше, в 1985 році зі зміненою назвою твір увійшов до авторського збірника «Команда скелетів».

Основа історії прийшла Кінгу після покупки текст-процесора^{[а 1]}. Ідея машини, що створює і нищить матеріальні предмети, з'явилася у письменника, що зазнає симптоми отруєння, як спосіб позбавлення від лихого самопочуття. Ряд літературних критиків прихильно сприйняли твір, похваливши головного персонажа і оптимістичний фінал. Інші рецензенти вважали, що письменник не сприймає написане всерйоз, а щасливе закінчення має певну двозначність.

Річард Хагстром (англ. Richard Hagstrom) не любив своїх дружину Ліну і сина Сета, вони давно стали йому чужими і хотіли від нього тільки грошей. У Річарда був старший брат Роджер, який в молодості відбив у Річарда дівчину Белінду, одружився з нею, але не цінував ні її, ні сина Джона — розумного і талановитого хлопця. До нещастя для Річарда, вони нещодавно загинули в автокатастрофі, за кермом був п'яний Роджер. Після смерті Джона з'ясувалося, що він готував для свого дядька на день народження подарунок — саморобний текст-процесор.

Річард перевозить комп'ютер до себе і виявляє, що він володіє незвичайною властивістю. Набрані на ньому твердження стають реальністю, а набрані і видалені — безслідно з реальності зникають. Спочатку Хагстром створює таким чином деяку кількість золотих монет. Потім він «викреслює» свого сина Сета. Вийшовши з кімнати, Річард в��являє повну відсутність будь-яких слідів його існування. Нарешті він позбавляється цим способом від дружини Ліни, і воскрешає загиблого племінника Джона і його матір Белінду, але вже як своїх дружину і сина. Після цього комп'ютер згорає від перевантаження.^[1]

• Стівен Кінґ. Текстовий процесор. Переклад з англійської: Віктор Колечко. Київ: журнал «Всесвіт».1994, № 5-6^[2].

Оповідання було екранізовано як один з епізодів телесеріалу «Казки з темного боку»^{[а 2][3]}.