Перейти до вмісту

Новий народний фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:14, 26 вересня 2024, створена CommonsDelinker (обговорення | внесок) (Вилучив файл Logo-fi-membre-nupes.svg, оскільки він був вилучений з Wikimedia Commons користувачем Pi.1415926535. Причина: per c:Commons:Deletion requests/File:Logo-fi-membre-nupes.svg.)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 26 вересня 2024, заснована на цій версії.
Новий народний фронт

Nouveau Front populaire
КраїнаФранція Франція
Голова партіїКолективне керівництво
ЗасновникФрансуа Рюффен
Олів'є Фор
Манюель Бомпар
Марін Тондельєр
Фаб'єн Руссель
Дата заснування10 червня 2024
Ідеологіялівий популізм
внутрішні течії:
соціал-демократія
соціалізм
екосоціалізм
комунізм
Позиціявід лівоцентристів до ультралівих
Партії-членидив. склад
Офіційний сайтnouveaufrontpopulaire.fr

Новий народний фронт (фр. Nouveau Front populaire) — виборчий блок французьких лівих політичних партій, створений у червні 2024 року для участі у позачергових парламентських виборах на противагу ультраправому «Національному об'єднанню» та ліберальній пропрезидентській коаліції «Разом».

Історія

[ред. | ред. код]

9 червня 2024 року у Франції відбулися вибори до Європейського парламенту, на яких переконливу перемогу здобула ультраправа партія «Національне об'єднання». У результаті перемоги ультраправих президент Еммануель Макрон розпустив Національні збори та призначив позачергові парламентські вибори на кінець червня.[1]

Реагуючи на розпуск парламенту, ліворадикальний політик Франсуа Рюффен закликав до створення коаліції лівих партій, які брали участь у виборах до Європарламенту окремо. Руффена підтримали керівники Французької комуністичної партії (Фаб'єн Руссель), «Екологи» (Марін Тондельє) та Соціалістичної партії (Олів'є Фор).[2] До складу Фронту загалом увійшли колишні члени «Нового народного екологічного та соціального союзу» та ряду інших лівих партій та організацій.

Увечері 10 червня 2024 року було оголошено про створення Нового народного фронту на противагу ультраправій та президентській більшості.[3][4] Назва коаліції відсилає до «старого» Народного фронту 1930-х.[5]

Програма

[ред. | ред. код]

Новий народний фронт виступає за скасування статті 49 Конституції Франції, що дозволяє уряду приймати законопроєкти без схвалення Національних зборів, підтримує введення пропорційної системи та пропонує скликання конституційної асамблеї для розробки нової конституції та проголошення «Шостої республіки».[6]

Новий народний фронт виступає за скасування пенсійної реформи 2023 року та зниження пенсійного віку до 60 років. Також фронт виступає за заморожування цін на предмети та товари першої необхідності, запровадження менструальної відпустки, підвищення мінімальної заробітної плати на 14% та повернення «податку на багатство», скасованого Макроном у 2017 році та запровадження нового податку на надприбутки.[7]

Склад

[ред. | ред. код]
Карта округів за первинною партійною приналежністю кандидатів від Нового народного фронту

Політичні партії

[ред. | ред. код]
Партія Ідеологія Позиція Лідери
Непокірна Франція та союзники
Непокірна Франція[8] Демократичний соціалізм

Лівий популізм

Ліві Жан-Люк Меланшон

Манюель Бомпар

Ліва партія[9] Демократичний соціалізм

Лівий популізм

Ліві Ерік Кокерель

Данієль Сімоннет

Разом[10] Соціалізм

Екосоціалізм

Від лівих до ультралівих Колективне керівництво
Picardie Debout[11] Лівий популізм

Економічний націоналізм Регіоналізм

Ліві Франсуа Рюффан
Екологічна революція заради життя[12] Веганізм

Глибинна екологія

Ліві Емерік Карон
Незалежнича робітнича партія [13] Марксизм Від лівих до ультралівих Колективне керівництво
Rézistans Égalité 974 Демократичний соціалізм

Регіоналізм

Від лівих до ультралівих Жан-Гюґ Ратенон
Péyi-A Незалежність Мартиніки Від лівоцентристів до лівих Жан-Філіп Нілор

Марселін Надо

Екосоціалістична лівиця[14] Екосоціалізм Ліві Колективне керівництво
Демократична та соціальна лівиця[15] Демократичний соціалізм Ліві Gérard Filoche
За популярну та соціальну екологію[16] Екосоціалізм Ультраліві Колективне керівництво
Екологи та союзники
Екологи[8] Зелена політика

Альтерглобалізм

Від лівоцентристів до лівих Марін Тондельєр
Génération·s[8] Демократичний соціалізм

Екосоціалізм

Від лівоцентристів до лівих Бенуа Амон
Ельзаська альтернатива[17] Демократичний соціалізм

Регіоналізм

Ліві
Ecology Generation[18] Зелена політика

Екофемінізм

Ліві Delphine Batho
Ensemble Sur Nos Territoires[19] Green politics

Regionalism

Ліві Ronan Dantec
Heiura-Les Verts Green politics Ліві Jacky Bryant
Соціалістична партія та союзники
Соціалістична партія[8] Соціал-демократія

Демократичний соціалізм

Пан'європеїзм

Від лівоцентристів до лівих Олів'є Форе
Громадське місце[8] Соціал-демократія Лівоцентристи Aurore Lalucq

Raphaël Glucksmann

Наш Париж[20] Соціал-демократія

Екосоціалізм

Регіоналізм

Від лівоцентристів до лівих Анн Ідальґо
Прогресивно-демократична партія Гваделупи[21] Соціал-демократія

Постмарксизм

Від лівоцентристів до лівих Jacques Bangou
Гвіанська соціалістична партія Демократичний соціалізм

Гвіанський автономізм

Ліві Marie-Josée Lalsie
Францисканський народний рух Автономізм Ліві Моріс Антісте
Martinican Progressive Party Democratic socialism

Autonomism

Ліві Didier Laguerre
Build the Martinique Country[22] Post-Marxism

Left-wing nationalism

Ліві Pierre Samot
Le Progrès Social democracy

Réunion regionalism

Лівоцентристи Patrick Lebreton
Французька комуністична партія та союзники
Французька комуністична партія[8] Комунізм Від лівих до ультралівих Fabien Roussel
Humains et dignes[23] Democratic socialism Ліві Muriel Ressiguier
Республіканська та соціалістична лівиця[8] Соціалізм Ліві Емманюель Морель
Ліворадикальна партія[24] Соціал-лібералізм Лівоцентристи Стефан Сан-Андре

Ізабель Амальйо-Терісс

Зобов'язання[25] Соціалізм Centre-left to left-wing Arnaud Montebourg
Громадянський і республіканський рух[8] Лівий голлізм

Суверенізм

Ліві Jean-Luc Laurent
За Возз'єднання[26] Демократичний соціалізм

Постмарксизм Regionalism

Ліві Huguette Bello
Tāvini Huiraʻatira[27] Left-wing nationalism

French Polynesian independence

Від лівоцентристів до лівих Oscar Temaru
Martinican Communist Party Communism

Martiniquean autonomism

Ультраліві Georges Erichot
Communist Party of Réunion Communism

Regionalism

Ультраліві Élie Hoarau
Decolonization and Social Emancipation Movement Guianese nationalism

Marxism

Ультраліві Fabien Canavy
Guadeloupe Communist Party Communism

Guadeloupean autonomism

Ультраліві Alain-Félix Flémin
Martinican Independence Movement Martinican nationalism

Decolonization

Ліві Alfred Marie-Jeanne
Martinican Democratic Rally Martinican autonomism

Social democracy

Ліві Claude Lise
Інші
New Anticapitalist Party – The Anticapitalist[28] Socialism

Anti-capitalism

Ультраліві Колективне керівництво
New Deal[29] Progressivism Від лівоцентристів до лівих Arnaud Lelache

Aline Mouquet

Movement of Progressives[30] Progressivism Від лівоцентристів до лівих François Béchieau
Allons enfants[29] Social liberalism Лівоцентристи Фелікс Давід-Рів'єр
Pirate Party[31] Pirate politics

Civil libertarianism

Синкретична Колективне керівництво
Walwari[32] Democratic socialism

Social democracy Guianese autonomism

Від лівоцентристів до лівих Christiane Taubira
Breton Democratic Union[33] Breton nationalism

Left-wing nationalism

Ліві Tifenn Siret

Pierre-Emmanuel Marais

Euskal Herria Bai[34] Abertzale left Ліві
Inseme a Manca[35] Socialism

Eco-socialism

Ліві
Ghjuventù di Manca[35] Green politics

Social justice

Ліві
A Manca[35] Left-wing nationalism

Corsican autonomy

Ультраліві
Union pour la Sécurité de Mayotte[36] Mayotte regionalism Ліві
Ecologia Sulidaria[35] Green politics Ліві

Профспілки

[ред. | ред. код]
Union Confederation Leader(s)
General Confederation of Labour[37] Sophie Binet
French Democratic Confederation of Labour[37] Marylise Leon [fr]
National Union of Autonomous Trade Unions[37] Laurent Escure [fr]
Fédération Syndicale Unitaire[37] Benoît Teste
Union syndicale Solidaires[37] Julie Ferrua and Murielle Guilbert

Громадські організації

[ред. | ред. код]
Organization Ideology Political position Leader(s)
Association for the Taxation of Financial Transactions and for Citizens' Action[38] Alter-globalisation

Tobin tax

Ліві Колективне керівництво
Jeune Garde Antifasciste[39] Anti-fascism Ультраліві Колективне керівництво
Association Démocratie Écologie Solidarité[40] Eco-socialism Ліві Колективне керівництво
Révolution[41] Trotskyism Ультраліві Колективне керівництво

Зовнішня підтримка

[ред. | ред. код]
Party Ideology Political position Leader(s)
Radical Party of the Left[42] Social liberalism

Radicalism

Лівоцентристи Guillaume Lacroix
Citizenship, Action, Participation for the 21st Century[43] Green liberalism Centre Corinne Lepage

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Tidey, Alice (9 червня 2024). French President Macron dissolves parliament, calls snap elections. euronews (англ.). Процитовано 9 червня 2024.
  2. ↑ Brunet, Brunet (10 червня 2024). ‘Win together or lose separately?’: French left calls for unity ahead of snap elections. France 24 (англ.). Процитовано 12 червня 2024.
  3. ↑ Garnier, Hugues (10 червня 2024). Programme, candidature unique... Les partis de gauche appellent à créer un "nouveau Front populaire". BFMTV (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
  4. ↑ Législatives : accord entre les partis de gauche pour des " candidatures uniques " dans chaque circonscription dès le premier tour. Le Monde.fr (фр.). 10 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  5. ↑ French opposition parties on the left and right seek alliances ahead of snap elections. Associated Press.
  6. ↑ Le programme des 100 premiers jours du « Nouveau Front populaire ». Public Sénat. 14 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  7. ↑ Ce qu’il faut retenir du programme économique du Nouveau Front populaire, entre ISF climatique et smic à 1 600 euros net. Le Monde. 19 червня 2024. Процитовано 21 червня 2024.
  8. ↑ а б в г д е ж и Quelques jours pour faire front populaire. La France Insoumise (фр.). 10 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  9. ↑ Front Populaire ! Rassemblement pour la république sociale et pour vaincre l'extrême droite. Left Party (фр.). 10 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  10. ↑ Front populaire contre le néo-fascisme. Ensemble! (фр.). 11 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  11. ↑ Picardie debout (11 червня 2024). Evidemment, on signe ! (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Facebook.
  12. ↑ REV | Révolution Écologique pour le Vivant [@revpourlevivant] (10 червня 2024). Bien sûr, la Révolution Écologique pour le Vivant (REV) signe cet engagement en faveur d'un front populaire, écologiste et antifasciste (Твіт) (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  13. ↑ La France Insoumise (10 червня 2024). Le POI informe : communiqué de La France Insoumise (LFI). Independent Workers' Party (фр.). Процитовано 12 червня 2024.
  14. ↑ Gauche ÉcoSocialiste (12 червня 2024). Face à l'extrême droite, le bloc populaire peut gagner ! (фр.). Процитовано 12 червня 2024 — через Telegram.
  15. ↑ Gerard Filoche [@gerardfiloche] (11 червня 2024). Vive le FRONT POPULAIRE! (Твіт) (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  16. ↑ Merlin Gautier; Andy Kerbrat; Marjorie Keters (10 червня 2024). Face au fascisme l'union fait la force !. Pour une écologie populaire et sociale (фр.). Процитовано 12 червня 2024.
  17. ↑ Alternative Alsacienne -'s Lìnke Elsàss (11 червня 2024). 🇮🇩✊🇫🇷NOUVEAU FRONT POPULAIRE ! (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Facebook.
  18. ↑ PCF Fédération de Loire-Atlantique (13 червня 2024). Pour un nouveau front populaire en Loire-Atlantique, manifestons nombreux ce week-end (фр.). Процитовано 14 червня 2024 — через pcf44.fr.
  19. ↑ LÉGISLATIVES – Quelques jours pour faire front populaire. Ensemble Sur Nos Territoires (фр.). 11 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
  20. ↑ Législatives: le Front populaire s'élargit à gauche, les négociations se poursuivent. BFMTV (фр.). Процитовано 14 червня 2024.
  21. ↑ Ppdg Parti Guadeloupeen (14 червня 2024). Déclaration commune (фр.). Процитовано 14 червня 2024 — через Facebook.
  22. ↑ Batir Le Pays Martinique (27 червня 2024). Communique (фр.). Процитовано 28 червня 2024 — через Facebook.
  23. ↑ Muriel Ressiguier [@MRessiguier] (11 червня 2024). Communiqué de presse : Soutien au Front Populaire ! (Твіт) (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  24. ↑ Isabelle Amaglio-Térisse [@IsabAmaglio] (10 червня 2024). Nous, @Radicaux_Gauche, signons ! (Твіт) (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  25. ↑ Guibert, Vincent (10 червня 2024). L'Engagement se félicite de l'émergence d'un nouveau Front Populaire [L'Engagement welcomes the emergence of a new Popular Front]. L'Engagement (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
  26. ↑ For Réunion (11 червня 2024). [Communiqué] « Nouveau front populaire : Pour plus de justice sociale » [[Press release] "New popular front: For more social justice"]. Zinfos974 (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
  27. ↑ Caroline Perdrix (11 червня 2024). Législatives : Tematai Le Gayic se prépare à « continuer le combat ». Radio1 Tahiti (фр.). Процитовано 13 червня 2024. Pour lui, il s'agit de contrer à la fois Emmanuel Macron et l'extrême-droite, et il souligne qu'en Polynésie c'est le Tavini Huiraatira porte la voix du « Front populaire » – l'alliance de principe de plusieurs partis de gauche annoncée hier – la« seule alternative » pour y parvenir selon lui.
  28. ↑ Dans les urnes et dans la rue, le NPA-L'Anticapitaliste est prêt à participer au combat unitaire. New Anticapitalist Party – Anticapitalists (фр.). 10 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  29. ↑ а б Mouquet, Aline; David-Rivière, Félix (11 червня 2024). Lettre au Front Populaire écologiste et social [Letter to the Ecological and Social Popular Front]. New Deal (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
  30. ↑ Le Mouvement des Progressistes rejoint l'appel au large rassemblement des forces de gauche, écologistes et humanistes, pour faire barrage au Rassemblement national et à l'Extrême-droite !. Movement of Progressives (фр.). 11 червня 2024. Процитовано 11 червня 2024.
  31. ↑ Parti Pirate [@PartiPirate] (13 червня 2024). [CP] Législatives 2024 : le Parti Pirate vote le soutien au Nouveau Front Populaire contre l'extrême droiter (Твіт) (фр.). Процитовано 13 червня 2024 — через Твіттер.
  32. ↑ L'Accord qui fonde le #NouveauFrontPopulaire est clair en ses principes, audacieux et juste en son programme, responsable. Twitter. Christiane Taubira (@ChTaubira). 18 червня 2024. Архів оригіналу за 18 червня 2024.
  33. ↑ Union Dém. Bretonne [@UDB__] (11 червня 2024). L'@UDB__ rejoint l'appel du Nouveau Front Populaire (Твіт) (фр.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  34. ↑ EH Bai [@EHBai] (10 червня 2024). 👏 Ezkerreko indar guziak batzen dituen fronte herrikoiaren osaketa txalotzen dugu (Твіт) (баск.). Процитовано 11 червня 2024 — через Твіттер.
  35. ↑ а б в г Audrey Altimare (13 червня 2024). Législatives 2024 : en Corse, la gauche partira finalement unie. France 3 Corse (фр.). Процитовано 14 червня 2024.
  36. ↑ Législatives 2024 : les candidats déclarés à Mayotte. France Info. 13 червня 2024. Процитовано 15 червня 2024. L'ancien attaché parlementaire Kira Bacar Adacolo se présente avec l'Union pour la Sécurité de Mayotte, un mouvement qu'il a fondé la semaine précédente. Sa candidature sera soutenue par le front populaire, la nouvelle alliance nationale des partis de gauche.
  37. ↑ а б в г д Après le choc des européennes les exigences sociales doivent être entendues ! | CGT. www.cgt.fr (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
  38. ↑ Attac France (11 червня 2024). Vous voulez l'augmentation du SMIC ? (фр.). Процитовано 12 червня 2024 — через Facebook.
  39. ↑ Raphaël Arnault [@ArnaultRaphael] (11 червня 2024). Tout s'accélère, nous n'avons plus le temps (Твіт) (фр.). Ретвіт від jeune_garde. Процитовано 12 червня 2024 — через Твіттер.
  40. ↑ Samedi 15 juin 14 h. Manifestation intersyndicale à l'appel de la CGT, CFDT, FSU, UNSA, Solidaires 38 pour l'unité contre l'extrême droite, pour un sursaut démocratique et social (фр.). 14 червня 2024. Процитовано 14 червня 2024.
  41. ↑ Battre l'extrême droite ! Lutter pour le communisme !. Révolution (фр.). 13 червня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  42. ↑ Parti Radical de Gauche [@PartiRadicalG] (12 червня 2024). | Communiqué | Sauver la République (Твіт) (фр.). Процитовано 12 червня 2024 — через Твіттер.
  43. ↑ Corinne Lepage. Oui au rassemblement de la gauche de gouvernement, des écologistes et du centre !. Cap21 (фр.). Процитовано 11 червня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новий_народний_фронт&oldid=43572087