Перейти до вмісту

Баштан Сергій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:14, 14 травня 2023, створена 188.63.235.160 (обговорення) (Учні)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Баштан Сергій Васильович
Зображення
Зображення
На відкритій лекції в 1980 р. у Київській консерваторії
Основна інформація
Дата народження21 січня 1927(1927-01-21)
Місце народженняс. Великий Хутір, Черкаська область
Дата смерті10 січня 2017(2017-01-10) (89 років)
Місце смертіКиїв, Україна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Професіїбандурист, кобзар, композитор, folk musician, учитель музики, музичний педагог, музикант
ОсвітаКиївське музичне училище, Київська консерваторія
Відомі учніГоленко Майя Федорівна
Інструментибандура
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
заслужений артист УРСР
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Народний артист України

Сергі́й Васи́льович Башта́н (21 січня 1927, с. Великий Хутір, Черкаської обл. — 10 січня 2017, м. Київ) — український бандурист, педагог, композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вчився в музичному училищі ім. Р. Глієра (клас бандури у В. Кабачка) (1949—1954), а потім Київську консерваторію, відділ народних інструментів по класу бандури В.Кабачка та М. Геліса (1959).

Лауреат конкурсу виконавців на І Всесвітньому фестивалі молоді та студентів (Москва, 1957). З 1960 — викладач кафедри народних інструментів, професор (1980), заслужений артист УРСР (1968), народний артист України (1995).

Упорядкував близько 90 збірок п'єс для бандури. Автор навчально-методичного посібника «Школа гри на бандурі» (1989, у співавторстві з А. Омельченком). Основоположник школи сучасного академічного бандурного виконавства.

Член КПРС з 1957 р. Парторг в хорі ім. Г. Верьовки (1961—1968). Парторг київської консерваторії (1968—1988).

Іван Коваль, Петро Чухрай, Костянтин Новицький, Володимир Єсипок, Володимир Кушпет, Роман Гриньків, Тамара Гриценко, Лариса Дєдюх, Лариса Ковальчук, Людмила Коханська, Любов Мандзюк, Віктор Мішалов, Майя Голенко, Алла Шептицька, Юрій Незовибатько, Руслана Войт, Тарас Столяр, Ілля Сухий, Святослава Лученко, Ан��а Черевишник, Денис Сагіров, Наталія Тимощенко.

Твори

[ред. | ред. код]

Для бандури — «Думка», «Експромт», «Наспів», «Танець», «Концертні варіації», «Варіації на теми українських народних пісень» («Пливе човен» (2 редакції), «Йшли корови із діброви» (2 редакції), «Варіації на народні теми» (2-га редація носить назву — «Український танець»); обрядових українських народних пісень.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Вони були першими // «Культура і життя», 08.ІІ.1973
  • Ще раз про бандуру // «Культура і життя», 1975
  • Повернути втрачену славу //«Музика», 1979 № 5
  • І фольклор, і класика // «Друг читача», 27.ІІІ.1980
  • Українська бандура: історія і сучасність // «Життя і слово» (Торонто, Канада) 18.VII.1983
  • З історії музичних інструментів. Бандура // «Культура і життя», 22.I.1984
  • Про перемогу кобзи спів // «Вечірній Київ», 11.V.1985
  • Дзвени бандуро // «Радянська Україна», 08.I.1988
  • Високий художній рівень — традиція кобзарського мистецтва // «Україна», 1990 , № 37
  • Бандуристе, орле сизий …//Літ. Україна, 23.VII.1992 — С.8
  • Хуторянство ми вже мали Інтерв'ю О.Соботович // «Музика», 1993, № 6
  • Українська музична газета — 09.XII.1993
  • Бандуристе, орле сизий — Вінок спогадів про В. А. Кабачка (упорядкування у співавторстіві з Івахненко Л. Я.) — К:., Музична Україна, 1995. — 136 с.
  • З історії жанру сольно-інструментального виконавства на бандурі / С. Баштан // Тези до науково-практичної конференції: «Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність» . — К., 1997. — С. 3-4.
  • Пам'яті видатного українського митця — І. М. Скляра // «Бандура», 1998 , № 63-64. — С.30-35
  • Іван Скляр — конструктор бандури // «Культура і життя», 06.XI.1999. (Монографія «Видатний музикант, майстер І. М. Скляр» -рукопис, знаходиться в бібліотечних фондах НМАУ ім. П.Чайковського).
  • Розвиток традицій народного музикування в творчості бандуристів-професіоналів // Матеріали науково-практичної конференції «Кобзарсько-лірницькі традиції та їх сучасний розвиток» — К., 1999. — С.1-3

Література

[ред. | ред. код]
  • Близнюк І. Дві золоті медалі Сергія Баштана // «Вечірній Київ», 10.IX.1957
  • Головащенко М. Слава зобов'язує // «Культура і життя», 15.IX.1960
  • Гуменюк А. Мысли после концерта // «Правда Украины», 14.I.1966
  • Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти в Україні // К., 1980
  • Білаш О. З акомпануючих — у солюючі // «Культура і життя» 10.VII.1983
  • Немирович І. Під кобзи звуки чарівні // «Молодь України», 07.II.1985
  • Немирович І. Взяв би я бандуру // «Молодь України», 1985
  • Козак С. Дзвени, бандуро! // «Вечірній Київ», 13.II.1991
  • Давидов М. Фундатор кобзарського академізму XX ст. // «Музика», 1997 р., № 5, «Мистецтво та освіта», 1997 р., № З
  • Давидов М. З нагоди 70-річчя С. В. Баштана // «Українська музична газета», 1997 р., № 3
  • Чорний-Досійчук М. Фундатор кобзарського академізму // «Свобода», український щоденник. 23.I.1998
  • Імена України. Біографічний щорічник 1999 р. // К., «Фенікс», 1999
  • Панасюк І. Переплелись роки й бандури струни. Сергій Васильович Баштан — кобзар нової доби // К., 2002
  • Панасюк І. Творча постать С. В. Баштана у контексті еволюції кобзарства другої половини XX століття // Наук, вісник НМАУ, вип.26, Музичне виконавство, кн.9, К., 2003