Перейти до вмісту

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:51, 31 березня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич
Народився15 березня 1939(1939-03-15)
Набієво, Старомунасіповська сільська рада, Бурзянський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер21 листопада 2016(2016-11-21) (77 років)
Уфа, Росія
Місце проживаннявулиця Достоєвського[d]
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфольклорист
Alma materБашкирський державний університет
Галузьфольклористика
ЗакладІнститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук
Уфимський науковий центр Російської академії наук
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Нагороди

Ахмет Мухаметвалеєвич Сулейманов (башк. Әхмәт Мөхәммәтвәли улы Сөләймәнов, 15 березня 1939, д. Набієво, Бурзянський район, Башкирська АРСР — 21 листопада 2016, Уфа) — башкирський вчений-фольклорист, доктор філологічних наук (1991), професор (1995). Дійсний член Російської Академії гуманітарних наук (1995), член Спілки письменників Республіки Башкортостан і Російської Федерації. Голова виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів (20022006).

Біографія

[ред. | ред. код]

Сулейманов Ахмет Мухаметвалеєвич народився 15 березня 1939 року в селі Набієво Бурзянського району Башкирської АРСР.

Служив у лавах Радянської Армії.

У 1967 році закінчив філологічний факультет Башкирського державного університету.

У 1967—1972 рр. працював учителем у Набієвської восьмирічної школи.

З 1972 року — викладач башкирської мови та фольклору в Башкирському державному університеті.

У 1991 році захистив докторську дисертацію в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова.

У 1991—2002 рр. — завідувач відділу фольклору та мистецтва Інституту історії, мови і літератури Уфимського наукового центру РАН.

У 2002—2006 роках — голова Виконкому Всесвітнього курултаю (конгресу) башкирів.

З 2006 року — професор Башкирського державного педагогічного університету імені Міфтахетдіна Акмулли.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

А. М. Сулейманов брав участь у підготовці та виданні 18-томного зібрання «Башкирська народна творчість» («Башҡорт халыҡ ижады»), за який в 1987 році, разом з іншими авторами-��кладачами, присуджена державна премія імені Салавата Юлаєва. При підготовці російського видання цієї праці, Ахмет Мухамметвалеєвич виступив укладачем трьох томів.

Є автором 400 наукових праць, серед яких 30 монографій, понад 40 навчальних і навчально-методичних посібників для шкіл і вузів Башкортостану[1].

Праці

[ред. | ред. код]
  • Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 4-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә авторы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө, 1981. 398 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Әкиәттәр. 5-се китап. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы Ә. М. Сөләймәнов, аңлатмалар биреүсе Л. Г. Бараг менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Н. Т. Зарипов. Өфө, 1983. 390 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Совет осоро. Әкиәттәр, риүәйәттәр, хәтирәләр, сәсәндәр ижады. / Төҙөүселәре, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Н. Т. Зарипов менән Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы Ғ. Б. Хөсәйенов. Өфө, 1982. 422 б.
  • Башҡорт халыҡ ижады. Көләмәстәр. / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә яҙыусы, аңлатмалар биреүсе Ә. М. Сөләймәнов. Өфө, 1985. 381 б.
  • Башкирские народные бытовые сказки: сюжетный репертуар и поэтика. Уфа, 1994.
  • Тормош-көнкүреш әкиәттәре: Жанр уҙенсәлектәре. Өфө, 1990.
  • Башкирские бытовые народные сказки: Сюжетный состав и поэтика. 1994.
  • В сказках — истина. 1997.
  • Сказка и действительность. 1997.
  • Башкирское народное творчество. 2000.
  • Истоки чуда. 2001.
  • Памятлив тот, кто ценит счет. 2002.
  • Башкирская народная новелла.2004.
  • Башҡорт халыҡ ижады. 11-се том. Новеллистик әкиәттәр / Төҙөүсе, инеш мәҡәлә һәм комментарийҙар авторы Ә. М. Сөләймәнов. Яуаплы редакторы С. Ә. Галин. Өфө: Китап, 2008. 566 с.

Нагороди, звання та премії

[ред. | ред. код]
  • Відмінник освіти Республіки Башкортостан (1999);
  • Заслужений працівник культури Республіки Башкортостан (1991);
  • Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (1997);
  • Заслужений діяч науки Російської Федерації (2006);
  • Лауреат Державної премії Башкортостану імені Салавата Юлаєва (1987);
  • лауреат премії імені Джаліля Кієкбаєва (2004);
  • лауреат премії імені Мифтахетдіна Акмулли (2009).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Ибрагимов Г. Учитель. Ученый. Фольклорист // Статья в «Ватандаш». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2017.