Левіафан (фільм, 2014)
ЛЕВІЯТАН | |
---|---|
•Левиафан• | |
Жанр | драма, кримінальний |
Режисер | Звягінцев А. П. |
Продюсер | Роднянський О. Ю. Мелькумов С. Г. |
Сценарист | Негін О. І. Звягінцев А. П. |
У головних ролях | Серебряков О. В. Лядова О. І. Мадянов Р. С. Вдовиченков В. В. |
Оператор | Крічман М. В. |
Композитор | Філіп Ґласс |
Монтаж | Анна Масс |
Кінокомпанія | Нон-стоп продакшн |
Дистриб'ютор | Cirko Filmd[1][2] |
Тривалість | 142 хвилини |
Мова | російська |
Країна | Росія |
Рік | 2014 |
Кошторис | 220 млн. рублів |
Касові збори | 386 894 доларів[3] |
IMDb | ID 2802154 |
sonyclassics.com/leviathan/ | |
Левіафан у Вікісховищі |
Левіафан або Левіятан (рос. Левиафан) - фільм-драма російського кінорежисера Андрія Звягінцева. Згідно старозавітної Книги Йова Левіятан був морським страховиськом. Англійський філософ XVII ст. Томас Гобс у книзі "Левіафан"[4] порівняв державну систему з Левіафаном, що знищує людську природу, свободу. Фільм показує соціяльне життя в епоху перемін, проводячи паралелі поміж життям праведного Йови та сучасного грішника, якого не цікавить сенс життя.
Світова презентація відбулась 23 травня 2014 на 67-му Каннському кінофестивалі в рамках головного конкурсу.
Висунутий номінантом на 87 церемонії вручення Премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою[5].
Сюжет
У північному селищі Прибережному біля Баренцового моря живе автослюсар Ніколай Сергеєв із другою дружиною Лілією та сином Романом із першого шлюбу. Він приятелює з поліцаєм Полівановим і його дружиною. Корумпований мер міста бажає знести його будинок, автомайстерню для будівництва особливо важливої будівлі - власного особняка. Серґеєв програє два суди, а за встановлену судом суму викупу придбати нове помешкання неможливо. Серґеєв звертається до свого армійського товариша Дмітрія Селєзньова, який є відомим у столиці адвокатом. Той доходить до висновку, що єдиним засобом боротьби проти мера наразі є лише компромат на нього.
Адвокат показує меру теку з компроматом, натякає на знайомство з впливовими політиками, і пропонує припинити переслідувати Серґеєва, виплативши йому за майну суму, визначену незалежним оцінювачем (3,5 млн. рублів замість 649 тисяч). Після цього адвокат в готелі займається сексом з Лілією, яка першою почала його зваблювати.
Утішений Серґеєв з сім'єю та друзями орґанізовує пікнік, під час якого Роман неподалік місця пиятики зауважує Лілію разом з адвокатом у недвозначному положенні. Поміж Серґеєвим і Селезньовим відбувається бійка.
Наляканий мер радиться із суддею, прокурором, начальником поліції і також, за моральної підтримки єпископа, який навчає його "показати силу". Адвоката заманюють у безлюдне місце, бють, погрожуючи вбивством. Адвокат повертається до Москви, водночас Серґеєв прощає Лілію. Та, після сварки з Романом, іде на берег моря і перестає відповідати по телефону і, зрештою, гине за невідомих обставин. Серґеєва арештовують за підозрою у вбивстві та присуджують до 15 років, а дім руйнують. Задоволений мер після вироку каже: "Знатиме тепер, до кого приставати".
У фіналі єпископ у присутності мера, губернатора читає проповідь у церкві, збудованій на місці будинку Сергеєва.
Відгуки
Багато критиків відзначають, що у фільмі немає позитивних героїв, усі зраджують усіх[6]. Західна преса відзначила фільм як один із найкращих у 2014 (Sight & Sound)[7], критикою путінської Росії (The Guardian[8], International Business Times[9]) та беззубим фільмом, що підкреслює споконвічність корупції, релігійного лицемірства в Росії й після якого Путін може спокійно спати (London Evening Standard[10]). У Росії виявилась неоднозначна позиція двох діяметрально протилежне таборів - від підкреслення можливого несприйняття фільму публікою через показ життя, де Бог і віра замінені ритуалами і риторикою(Искусство кино[11], Новая газета[12], Meduza, 12.01.2015[13]) до звинувачень в антиросійському спрямуванні (НТВ[14],[15], [16] ), закликів заборони показу (ВВС[17], [18]).
На початок 2015 фільм має значні проблеми з отриманням дозволу на показ у Росії через присутність ненормативної лексики у постійно п'яних героїв.
Актори
- Олексій Серебряков - автослюсар Ніколай Серґеєв чоловік Лілії, батько Роми
- Олена Лядова - Лілія Серґеєва, дружина Миколи, мачуха Роми, що працює на рибзаводі біля транспортеру та нудьгує від одноманітного життя
- Володимир Вдовиченков - Дмітрій Селезньов, старий друг Ніколая, член Московської колеґії адвокатів.
- Роман Мадянов - мер Вадім Шелевят, для якого місцеві жителі "комахи, що тонуть у лайні"
- Олексій Розін - сержант поліції Павєл Поліянов, чоловік Анжели
- Анна Уколова - Анжела Поліянова, подруга Лілії Серґеєвої, дружина Павєла Поліянова
- Валерій Гришко - єпископ
- Алла Ємінцева - суддя Тарасова
- Сергій Бачурський - полковник поліції Іван Дєхтярьов
- Маргарита Шубіна - прокурор Ґорюнова
- Дмитро Биковский - начальник поліції Ткачук
Номінант премій
- 67-й Каннський кінофестиваль
- нагорода за найкращий сценарій — Андрію Звягінцеву і Олегу Негіну
- номінація на Золоту пальмову гілку
- 32-й Мюнхенський кінофестиваль
- приз "Найкращий іноземний фільм"[19]
- Лондонський кінофестиваль 2014
- приз "Найкращий іноземний фільм"[20]
- Кінофестиваль Abu Dhabi Film Festival 2014
- Гран-прі "Чорна перлина"
- приз за найкращу чоловічу роль - Олексій Серебряков
- Satellite Award
- номінація на премію "Найкращий фільм іноземною мовою"
- премія Золотий глобус за найкращий фільм іноземною мовою 2014
- 45-й Індійський міжнародний кінофестиваль[21]
- премія "Золотий павич" за найкращий фільм
- премія за найкращу чоловічу роль - О. Серебряков
- премія кіноакадемії Азійсько-Тихоокеанського реґіону[22]
- головний приз за найкращий фільм року
- номінація за найкращу операторську роботу
- 22-й міжнародний фестиваль мистецтва кінооператорів Camerimage у Бидґощі, Польща
- головний приз "Золота Жаба" - Михайло Кричман[23]
Посилання
- Leviafan (2014) (англ.)
- «Якщо більш немає диваків, хто скаже про беззаконня та брехню?» (рос.)
- Преса Британії про "Левіятан": Біблія, корупція,горілка (рос.)
Примітки
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/166259/premierfilmek_forgalmi_adatai_2014.xlsx
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
- ↑ LEVIATHAN (2014) (англ.)
- ↑ Hobbes's Leviathan : reprinted from the edition of 1651 (англ.)
- ↑ List of submissions to the 87th Academy Awards for Best Foreign Language Film (англ.)
- ↑ «Левиафан»: какова система, таковы и ее собутыльники (рос.)
- ↑ The 20 best films of 2014 (англ.)
- ↑ Cannes 2014 review: Leviathan - a new Russian masterpiece (англ.)
- ↑ Пресса Британии о "Левиафане": Библия, коррупция и водка (рос.)
- ↑ Пресса Британии о "Левиафане": Библия, коррупция и водка (рос.)
- ↑ Декалог от Андрея Звягинцева. «Левиафан», режиссер Андрей Звягинцев (рос.)
- ↑ Learn, we are fun! (рос.)
- ↑ Знак беды Юрий Сапрыкин — о том, почему «Левиафан» нравится на Западе и раздражает в России (рос.)
- ↑ «Поганая клевета» и «тухлая ложь»: в Рунете раскритиковали «Левиафан» (рос.)
- ↑ В РПЦ назвали «антихристианским» фильм Звягинцева «Левиафан» (рос.)
- ↑ Мединский о "Левиафане": это признание российского кино (рос.)
- ↑ В Самаре просят наказать актера за роль в "Левиафане" (рос.)
- ↑ Глава Териберки выступила против показа фильма «Левиафан» (ро��.)
- ↑ Фильм "Левиафан" Андрея Звягинцева завоевал главный приз Мюнхенского кинофестиваля (рос.)
- ↑ International politics creeps into LFF Awards (англ.)
- ↑ Левиафан, созданный при поддержке Фонда кино, стал победителем Индийского международного фестиваля. (рос.)
- ↑ [http://www.rg.ru/2014/10/31/kino-site-anons.html Российское кино получило ряд наград престижного фестиваля в Абу-Даби (рос.)]
- ↑ CAMERIMAGE 2014 WINNERS! (англ.)