Євангельський голос: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
== Відновлення видання == |
== Відновлення видання == |
||
У жовтні [[1993]] року вийшов перший номер журналу «ЄГ» в Кременці (101-й за канадською нумерацією) на 36 сторінках, накладом 5000 прим. |
У жовтні [[1993]] року вийшов перший номер журналу «ЄГ» в Кременці (101-й за канадською нумерацією) на 36 сторінках, накладом 5000 прим. «ЄГ» Кременці продовжує працю під керівництвом головного редактора В’ячеслава Каплуна. Наразі журнал видається українською мовою і розповсюджується серед християн різних конфесій в Україні та за кордоном у 21 країні світу. |
||
Крім самого журналу редакція «Євангельського голосу» видала більше двадцяти [[книга|книг]], [[брошура|брошур]] та поетичних [[збірка|збірок]] християнської тематики. |
Крім самого журналу редакція «Євангельського голосу» видала більше двадцяти [[книга|книг]], [[брошура|брошур]] та поетичних [[збірка|збірок]] християнської тематики. |
Версія за 16:20, 7 червня 2010
«Єва́нгельський го́лос» — християнський щоквартальний журнал (часопис), заснований у м. Кременець на Волині (нині Тернопільська область) Михайлом Вербицьким і Григорієм Федишиним. Виходить українською мовою.
Початки на Волині
Перше число «Євангельського голосу» вийшло в світ в м. Кременці у січні 1936 року. Часопис виходив щомісяця, на 20 сторінках форматом 23х15 см. З січня 1936-го року до 1939-го вийшло 43 чи 44 номери часопису.
У вересні 1939 року випуск часопису припинився майже на два десятиліття… За часів лихоліття загинули його засновники та перші працівники: адміністратора Григорія Федишина замучено в казематах Золочівської тюрми в 1941 році (читайте «ЄГ» №№ 111 — 1995 р., 144 — 2003 р., 145 — 2004 р.) а редактор Михайло Вербицький пропав безвісті в 1945.
В еміграції
У 1958 році в Аргентині (Буенос-Айрес) у видавництві «Дорога життя» зроблено спробу відновити випуск «Є��ангельського голосу» як незалежного часопису з більшим форматом, але на 16 сторінках. Часопис виходив щоквартально. Редагували його Василь Хамула і Володимир Королюк. У 1958 році вийшли в світ чотири номери часопису, в 1959-му і 1960-му роках — по два номери, а в 1961-му — лише один. І випуск припинився з невідомих причин.
За наполегливою ініціативою Петра Шелестовського (уродженця села Огризківці, що на Тернопільщині), було відновлено випуск часопису «Євангельський голос» уже як «Офіційного органу Слов’янського Союзу п’ятидесятницьких церков у Канаді та українських п’тидесятницьких церков у США». Часопис виходив щоквартально на 32 сторінках формату 23х15 см. До середини 1993 року було випущено 100 номерів часопису. Петро Шелестовський був його незмінним редактором протягом яких 20-ти років, практично до кінця свого життя. Він видав 82 номери журналу. Останніх 18 номерів вийшли під редагуванням В. Сенька і В. Шилюка.
Знову на Батьківщині
У 1993 часопис «Євангельський голос», після подорожування по світу протягом 55 років, повернувся в Україну у м. Кременець. У Союзі п'ятидесятників Канади за участю представників Союзу ХВЄП України М. Мельника, Г. Черненка і М. Камінського підписано в Торонто канадсько-український «Договір-умова» про передачу часопису в Україну для спільного видавання.
Завідувач канцелярією СХВЄП України В'ячеслав Каплун надав цей Договір у Державний комітет України по пресі (сьогодні Державний комітет телебачення і радіомовлення України) для реєстрації журналу «ЄГ», як міжнародного (українсько-канадського) видання, але документ виявився недостатнім. Згодом, за попереднім погодженням з канадською стороною в особі голови Відділу Союзу п'ятидесятників у Канаді В. Сенька, журнал був зареєстрований від Союзу ХВЄП України.
Союз запросив В. Каплуна на посаду головного редактора журналу і доручив йому створити редакційну колегію та видавничу раду часопису. Вагомий вклад у створення редакції журналу «Євангельський голос» вніс відомий український поет, автор багатьох християнських пісень, колядок, віршів і статей, пастор Григорій Черненко.
Таким чином часопис знову почав видаватися в Кременці за участю двох редколегій. З часом канадська сторона відмовилася від співпраці, почавши видавати власний часопис «Євангельська вістка».
Відновлення видання
У жовтні 1993 року вийшов перший номер журналу «ЄГ» в Кременці (101-й за канадською нумерацією) на 36 сторінках, накладом 5000 прим. З того часу редакція «ЄГ» у Кременці продовжує працю під керівництвом головного редактора В’ячеслава Каплуна. Наразі журнал видається українською мовою на 80 сторінках форматом 30х21 см і розповсюджується серед християн різних конфесій в Україні та за кордоном у 21 країні світу.
Крім самого журналу редакція «Євангельського голосу» видала більше двадцяти книг, брошур та поетичних збірок християнської тематики.
Детальніше на офіційному веб-сайті редакції «Євангельський голос»: [1]