Гланишів: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Duivih (обговорення | внесок) шаблон |
|||
(Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
[[Файл:Братська могила в Гланишеві.jpg|alt=Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], село Гланишів|left|thumb|Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], с. Гланишів]] |
[[Файл:Братська могила в Гланишеві.jpg|alt=Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], село Гланишів|left|thumb|Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], с. Гланишів]] |
||
В «Истории судеб Переяславской епархии» |
В «Истории судеб Переяславской епархии» , що це поселення виникло в 1513 році. За однією з легенд село заснував втікач з України козак Гланиш. Відтак і пішла назва села. |
||
За [[Козаччина|козаччини]] село належало до [[Переяславська 1-ша полкова сотня|першої Переяславської сотні]] [[Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславського полку Війська Запорозького]]. |
За [[Козаччина|козаччини]] село належало до [[Переяславська 1-ша полкова сотня|першої Переяславської сотні]] [[Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславського полку Війська Запорозького]]. |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року [[селище]] Гланишів відносилось до [[Переяславський повіт|Переяславського повіту]] даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], козаків [[Підпомічники|підпомічників]], [[підсусідки|підсусідків]], одного [[посполиті|посполитого]] та двох [[різночинці]]в<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.</ref> |
За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року [[селище]] Гланишів відносилось до [[Переяславський повіт|Переяславського повіту]] даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], козаків [[Підпомічники|підпомічників]], [[підсусідки|підсусідків]], одного [[посполиті|посполитого]] та двох [[різночинці]]в<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.</ref> |
||
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 |
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 . У той час селище було у володінні різного звання «[[Державні селяни|казених людей]]», [[козак]]ів і власників — [[Статський радник|статського радника]] [[Вишневський Іван Гаврилович|Івана Вишневського]] [[полковник]]а [[Лука Лукашевич|Луки Лукашевича]], [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] Лук'яна Каневського і [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] жінки Наталії. |
||
З ліквідацією [[Київське намісництво|Київського намісництва]] селище, як і увесь [[Переяславський повіт]], перейшло до складу [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. |
З ліквідацією [[Київське намісництво|Київського намісництва]] селище, як і увесь [[Переяславський повіт]], перейшло до складу [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
Є на мапі 1826-1840 року<ref>{{Cite web|title=Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов|url=http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-16|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916020346/http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858}}</ref> |
Є на мапі 1826-1840 року<ref>{{Cite web|title=Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов|url=http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-16|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916020346/http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858}}</ref> |
||
У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=16 вересня 2021|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916013500/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml}}</ref> за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної |
У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=16 вересня 2021|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916013500/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml}}</ref> за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної Олені Семенівні Хобті, а в центрі села височить пам'ятник загиблим воїнам в роки Німецько-радянської війни. |
||
В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Кількість розкуркулених сімей — 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 |
В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Кількість розкуркулених сімей — 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 . Комуністи убили голодом у 1932—1933 роках 144 жителів. Загиблі поховані на сільському цвинтарі. 15 жовтня 1994 року там встановлено дерев'яний хрест<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |title=Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область |accessdate=25 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130925094429/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |archivedate=25 вересня 2013 |deadurl=no }}</ref>. |
||
В 2013 р. селу виповнилося 500 років<ref>{{Cite web |url=http://visnik-press.com.ua/?p=2751 |title=Вісник Переяславщини |accessdate=14 жовтня 2014 |archive-date=5 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190505044825/http://visnik-press.com.ua/?p=2751 }}</ref>. |
В 2013 р. селу виповнилося 500 років<ref>{{Cite web |url=http://visnik-press.com.ua/?p=2751 |title=Вісник Переяславщини |accessdate=14 жовтня 2014 |archive-date=5 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190505044825/http://visnik-press.com.ua/?p=2751 }}</ref>. |
||
Рядок 72: | Рядок 72: | ||
== Пам'ятки == |
== Пам'ятки == |
||
* Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки |
* Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки війни, |
||
* Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці [[Хобта Олена Семенівна|Олені Хобті]]. |
* Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці [[Хобта Олена Семенівна|Олені Хобті]]. |
||
Поточна версія на 14:26, 7 жовтня 2024
село Гланишів | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Тер. громада | Переяславська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040110050048772 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1513 | ||||
Населення | 855 | ||||
Площа | 2,91 км² | ||||
Густота населення | 293,81 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08413 | ||||
Телефонний код | +380 4567 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°9′35″ пн. ш. 31°29′59″ сх. д. / 50.15972° пн. ш. 31.49972° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
102 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Гла́нишів — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 855 осіб. Входить до складу Переяславської міської громади. День села — Покрова, 14 жовтня.
Розташоване на правому березі річки Трубіж — притоки Дніпра за 11 км від центру міської громади та за 80 км від Києва. Найближча залізнична станція — Березань — знаходиться за 26 км від села. Площа населеного пункту — 440 га.
В «Истории судеб Переяславской епархии» зазначено, що це поселення виникло в 1513 році. За однією з легенд село заснував втікач з Правобережної України козак Гланиш. Відтак і пішла назва села.
За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.
У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Гланишів.[1]
За описом Київського намісництва 1781 року селище Гланишів відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат виборних козаків, козаків підпомічників, підсусідків, одного посполитого та двох різночинців[2]
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 осіб. У той час селище було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського, полковника Луки Лукашевича, бунчукового товариша Лук'яна Каневського і бунчукового товариша жінки Наталії.
З ліквідацією Київського намісництва селище, як і увесь Переяславський повіт, перейшло до складу Полтавської губернії.
Є на мапі 1826-1840 року[3]
У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву[4] за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної праці Олені Семенівні Хобті, а в центрі села височить пам'ятник загиблим воїнам в роки Німецько-радянської війни.
В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Кількість розкуркулених сімей — 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 осіб. Комуністи убили голодом у 1932—1933 роках 144 жителів. Загиблі поховані на сільському цвинтарі. 15 жовтня 1994 року там встановлено дерев'яний хрест[5].
В 2013 р. селу виповнилося 500 років[6].
В селі діють:
- фе��мерські господарства — «Славія», «Плескачі»,
- лісозаготівельне підприємство — ДСЛП «Гланишівське».
Гланишівський дошкільний навчальний заклад «Веселка», Гланишівське навчально-виховне об'єднання «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» (директор — Лисенко Валентин Миколайович), будинок культури.
- Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Другої світової війни,
- Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Олені Хобті.
- Савчук Петро Миколайович — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
- ↑ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Вісник Переяславщини. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 14 жовтня 2014.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |