Перейти до вмісту

Гланишів: відмінності між версіями

Координати: 50°9′35″ пн. ш. 31°29′59″ сх. д. / 50.15972° пн. ш. 31.49972° сх. д. / 50.15972; 31.49972
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 42: Рядок 42:
== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Братська могила в Гланишеві.jpg|alt=Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], село Гланишів|left|thumb|Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], с. Гланишів]]
[[Файл:Братська могила в Гланишеві.jpg|alt=Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], село Гланишів|left|thumb|Братська могила воїнів [[РСЧА]], які загинули в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], с. Гланишів]]
В «Истории судеб Переяславской епархии» зазаначено, що це поселення виникло в 1513 році. За однією з легенд село заснував втікач з правобережної України коза�� Гланиш. Відтак і пішла назва села.
В «Истории судеб Переяславской епархии» , що це поселення виникло в 1513 році. За однією з легенд село заснував втікач з України козак Гланиш. Відтак і пішла назва села.


За [[Козаччина|козаччини]] село належало до [[Переяславська 1-ша полкова сотня|першої Переяславської сотні]] [[Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславського полку Війська Запорозького]].
За [[Козаччина|козаччини]] село належало до [[Переяславська 1-ша полкова сотня|першої Переяславської сотні]] [[Переяславський полк Війська Запорозького|Переяславського полку Війська Запорозького]].
Рядок 50: Рядок 50:
За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року [[селище]] Гланишів відносилось до [[Переяславський повіт|Переяславського повіту]] даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], козаків [[Підпомічники|підпомічників]], [[підсусідки|підсусідків]], одного [[посполиті|посполитого]] та двох [[різночинці]]в<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII&nbsp;ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.</ref>
За описом [[Київське намісництво|Київського намісництва]] 1781 року [[селище]] Гланишів відносилось до [[Переяславський повіт|Переяславського повіту]] даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат [[Виборні козаки|виборних козаків]], козаків [[Підпомічники|підпомічників]], [[підсусідки|підсусідків]], одного [[посполиті|посполитого]] та двох [[різночинці]]в<ref>Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII&nbsp;ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.</ref>


За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 душ. У той час селище було у володінні різного звання «[[Державні селяни|казених людей]]», [[козак]]ів і власників&nbsp;— [[Статський радник|статського радника]] [[Вишневський Іван Гаврилович|Івана Вишневського]] і [[полковник]]а [[Лука Лукашевич|Луки Лукашевича]], [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] Лук'яна Каневського і [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] жінки Наталії.
За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 . У той час селище було у володінні різного звання «[[Державні селяни|казених людей]]», [[козак]]ів і власників&nbsp;— [[Статський радник|статського радника]] [[Вишневський Іван Гаврилович|Івана Вишневського]] [[полковник]]а [[Лука Лукашевич|Луки Лукашевича]], [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] Лук'яна Каневського і [[Бунчуковий товариш|бунчукового товариша]] жінки Наталії.


З ліквідацією [[Київське намісництво|Київського намісництва]] селище, як і увесь [[Переяславський повіт]], перейшло до складу [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]].
З ліквідацією [[Київське намісництво|Київського намісництва]] селище, як і увесь [[Переяславський повіт]], перейшло до складу [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]].
Рядок 56: Рядок 56:
Є на мапі 1826-1840 року<ref>{{Cite web|title=Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов|url=http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-16|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916020346/http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858}}</ref>
Є на мапі 1826-1840 року<ref>{{Cite web|title=Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов|url=http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858|website=www.etomesto.ru|accessdate=2021-09-16|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916020346/http://www.etomesto.ru/map-shubert-10-verst/?x=31.510708&y=50.155858}}</ref>


У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=16 вересня 2021|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916013500/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml}}</ref> за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної партії Олені Семенівні Хобті, а в центрі села височить пам'ятник загиблим воїнам в роки Німецько-радянської війни.
У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву<ref>{{Cite web|url=https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml|title=Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів|publisher=Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України)|language=українська|accessdate=16 вересня 2021|archive-date=16 вересня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210916013500/https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/hlan_001.xml}}</ref> за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної Олені Семенівні Хобті, а в центрі села височить пам'ятник загиблим воїнам в роки Німецько-радянської війни.


В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. Кількість розкуркулених сімей&nbsp;— 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 чоловік. Комуністи убили голодом у 1932—1933 роках 144 жителів. Загиблі поховані на сільському цвинтарі. 15 жовтня 1994 року там встановлено дерев'яний хрест<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |title=Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область |accessdate=25 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130925094429/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |archivedate=25 вересня 2013 |deadurl=no }}</ref>.
В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка. Кількість розкуркулених сімей&nbsp;— 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 . Комуністи убили голодом у 1932—1933 роках 144 жителів. Загиблі поховані на сільському цвинтарі. 15 жовтня 1994 року там встановлено дерев'яний хрест<ref>{{Cite web |url=http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |title=Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область |accessdate=25 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130925094429/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/19.pdf |archivedate=25 вересня 2013 |deadurl=no }}</ref>.


В 2013&nbsp;р. селу виповнилося 500 років<ref>{{Cite web |url=http://visnik-press.com.ua/?p=2751 |title=Вісник Переяславщини |accessdate=14 жовтня 2014 |archive-date=5 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190505044825/http://visnik-press.com.ua/?p=2751 }}</ref>.
В 2013&nbsp;р. селу виповнилося 500 років<ref>{{Cite web |url=http://visnik-press.com.ua/?p=2751 |title=Вісник Переяславщини |accessdate=14 жовтня 2014 |archive-date=5 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190505044825/http://visnik-press.com.ua/?p=2751 }}</ref>.
Рядок 72: Рядок 72:


== Пам'ятки ==
== Пам'ятки ==
* Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни,
* Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки війни,
* Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці [[Хобта Олена Семенівна|Олені Хобті]].
* Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці [[Хобта Олена Семенівна|Олені Хобті]].



Поточна версія на 14:26, 7 жовтня 2024

село Гланишів
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський район
Тер. громада Переяславська міська громада
Код КАТОТТГ UA32040110050048772
Основні дані
Засноване 1513
Населення 855
Площа 2,91 км²
Густота населення 293,81 осіб/км²
Поштовий індекс 08413
Телефонний код +380 4567
Географічні дані
Географічні координати 50°9′35″ пн. ш. 31°29′59″ сх. д. / 50.15972° пн. ш. 31.49972° сх. д. / 50.15972; 31.49972
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Місцева влада
Адреса ради 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25
Карта
Гланишів. Карта розташування: Україна
Гланишів
Гланишів
Гланишів. Карта розташування: Київська область
Гланишів
Гланишів
Мапа
Мапа

CMNS: Гланишів у Вікісховищі

Гла́нишів — село в Україні, у Бориспільському районі Київської області. Населення становить 855 осіб. Входить до складу Переяславської міської громади. День села — Покрова, 14 жовтня.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі річки Трубіж — притоки Дніпра за 11 км від центру міської громади та за 80 км від Києва. Найближча залізнична станція — Березань — знаходиться за 26 км від села. Площа населеного пункту — 440 га.

Історія

[ред. | ред. код]
Братська могила воїнів РСЧА, які загинули в роки німецько-радянської війни, село Гланишів
Братська могила воїнів РСЧА, які загинули в роки німецько-радянської війни, с. Гланишів

В «Истории судеб Переяславской епархии» зазначено, що це поселення виникло в 1513 році. За однією з легенд село заснував втікач з Правобережної України козак Гланиш. Відтак і пішла назва села.

За козаччини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Гланишів.[1]

За описом Київського намісництва 1781 року селище Гланишів відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому знаходилось 55 хат виборних козаків, козаків підпомічників, підсусідків, одного посполитого та двох різночинців[2]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селищі Гланишів проживало 175 осіб. У той час селище було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — статського радника Івана Вишневського, полковника Луки Лукашевича, бунчукового товариша Лук'яна Каневського і бунчукового товариша жінки Наталії.

З ліквідацією Київського намісництва селище, як і увесь Переяславський повіт, перейшло до складу Полтавської губернії.

Є на мапі 1826-1840 року[3]

У 1892—1898 роках збудовано Покровську церкву[4] за гроші, зібрані мешканцями села, відкрито церковно-приходську школу. На території села біля будинку культури встановлено пам'ятник Герою Соціалістичної праці Олені Семенівні Хобті, а в центрі села височить пам'ятник загиблим воїнам в роки Німецько-радянської війни.

В 1929 році в селі організовано колгосп ім. Т. Г. Шевченка. Кількість розкуркулених сімей — 17. Станом на 1932 рік в селі Гланишів було 229 дворів і проживало 1039 осіб. Комуністи убили голодом у 1932—1933 роках 144 жителів. Загиблі поховані на сільському цвинтарі. 15 жовтня 1994 року там встановлено дерев'яний хрест[5].

В 2013 р. селу виповнилося 500 років[6].

Економіка

[ред. | ред. код]

В селі діють:

Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Хобті О. С., село Гланишів, біля клубу
Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Хобті О. С., село Гланишів, біля клубу
  • фе��мерські господарства — «Славія», «Плескачі»,
  • лісозаготівельне підприємство — ДСЛП «Гланишівське».

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Гланишівський дошкільний навчальний заклад «Веселка», Гланишівське навчально-виховне об'єднання «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» (директор — Лисенко Валентин Миколайович), будинок культури.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Братська могила воїнів Радянської Армії, які загинули в роки Другої світової війни,
  • Пам'ятник Герою Соціалістичної Праці Олені Хобті.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 187-188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
  3. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  5. Національна книга пім'яті жертв Голодомору 1932-33 років. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  6. Вісник Переяславщини. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 14 жовтня 2014.