Буковскы Верхы
Буковскы Верхы | |
---|---|
Верх Чернины (929 м), зачаток Буковскых Верхов и Восточных Карпат | |
Надморска вышка | найвекша 1221 м Кременець |
Умѣстнѣня | Границя Словакии и Польщи |
Горске пасмо | Буковскы верхы |
Буковскы Верхы (словен. Bukovské vrchy, рос. Буковские горы, пол. Bukowskie Wierchy), часть восточных Карпат, положена на сѣверовостоку Земплина. З польского и украинского боку горске пасмо несе назву Бещады, а в ширшом поглядѣ Восточны Бескиды.
Полога и назва
[едітовати | едітовати жрідло]Пасмо Буковскы Верхы зачинать ся на сѣверозападѣ од верха Чернины [1] в резерватѣ Удава, котрый е крайнов западнов частьов Народного парка Полонины, и тягне ся до крайной сѣверовосточной точкы Кременець [2] на границѣ з Польщов и Украинов. Тот сѣверный гребѣнь чинить вододѣл межи поводями Лаборця –Уга и Сяна и е зачатком восточных Карпат. Буковскы Верхы суть частьов Народного парка Полонины, котрый цѣлком належить ку поводю Лаборця –Уга. Найвысша точка — Кременець, 1221 метр.
Южна границя Буковскых Верхов тягне ся примѣрно по линии Старина — Тополя — Руськый Поток — Збой, одповѣдно ту суть верхы Гайдошик (921) 3 км на сѣвер од Тополѣ, Вышна Брацканя (911 м) над Руськым Потоком, Стѣнска (1093 м) 2 км од Збоя на граници з Украинов
Назва пасма очевидно походить од того, же горы ту суть звекша (майже на 80 %) покрыты буковыми лѣсами. В Буковскых Верхах находить ся найвосточнѣйшый населенный пункт Словакии — Новоселиця, ту найменша густота обывательства и найвекша в Словакии концентрация пралѣсов.
Туристика
[едітовати | едітовати жрідло]Область Буковскых Верхов идеална про пѣшу туристику и циклотуристику. Найпопуларнѣйша пѣша траса веде по главному вододѣлному гребеню. Од року 2008 на горѣ Кременець, де ся сходять готарѣ историчных карпаторуськых регионов Пряшовской Руси, Лемковины и Подкарпатской Руси влѣтѣ в наперед оглашеный день стрѣчають ся молодежны русинскы делегации туристов зо Словакии, Польщи и Украины. Тым манифестують едноту свого народа и надѣю на сполочну геополитичну будучность. Русины з Украины указують на факт, же Украина хоче быти членом Европской унии, де Русины суть узнаны як самостатна народность.[1]
Жительство
[едітовати | едітовати жрідло]До XIII. вѣка тота территория была незаселена. В XIV.–XVI. вѣках появила ся найвекша часть сел. Обывательство Буковскых Верхов творять переважно Русины грекокатолицкого и православного вѣросповѣданя, котры бесѣдують у-диалектом («пуйдякы»), подобным до диалекта Ужанской долины.
Вызначности до навщѣвы
[едітовати | едітовати жрідло]- Деревяны русинскы церквы
- Русинскы фолклорны фестивалы
- Водне дѣло Старина
- Пралѣс Стужиця
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Сілвія Лисінова. Русиньска молодеж з трьох штатів вєдно на горі Кременець. InfoРУСИН 2008, число 12 13, сс. 1 2.
- Karpatská cyklistická cesta na Slovensku (фотогалерия)
- НП Полонины, официална сторона
- Деревяны церкви словацкых Карпат
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Сілвія Лисінова. Русиньска молодеж з трьох штатів вєдно на горі Кременець. InfoРУСИН 2008, число 12 13, сс. 1 2.