Tony Hawk's Pro Skater
'Tony Hawk's Pro Skater' | |
---|---|
Розробник | Neversoft |
Видавець | Activision Crave Entertaiment |
Жанр(и) | Спортивна відеогра |
Платформа | PlayStation, Nintendo 64, Game Boy Color, Dreamcast, N-Gage |
Дата випуску | Для PlayStation: 29 вересня 1999 Для Nintendo 64: 15 березня 2000 Для Game Boy Color: 11 травня 2000 Для Dreamcast: 24 травня 2000 Для N-Gage: жовтень 2003 |
Режим гри | Одиночна гра Багатокористувацька гра |
Українська | відсутня |
Вік. обмеження | ESRB: T — Teens (PlayStation) ESRB: E — Everyone (Nintendo 64) |
Технічні деталі | |
Носій | CD, картридж |
Tony Hawk | |
Наступна гра | Tony Hawk's Pro Skater 2 |
Tony Hawk's Pro Skater (у Європі — Tony Hawk's Skateboarding) — відеогра в жанрі спортивного симулятора скейтбординга, розроблена компанією Neversoft і випущена Activision 29 вересня 1999 року для ігрової приставки PlayStation. Згодом портована на Nintendo 64, Dreamcast і N-Gage. Також гра була адаптована під Game Boy Color.
Метою гри є виконання трюків, за які йому нараховуються бали. Кількість очок залежить від: часу і частоти виконання, кута нахилу і кількості трюків, виконаних послідовно. При безпомилковому виконанні трюків заповнюється спеціальна шкала. Будучи повною вона дозволяє виконати «особливі руху», за які нараховують набагато більше балів, ніж за звичайні трюки. У випадку помилки гравець отримує штрафні очки, а спеціальна шкала обнуляється.
У Pro Skater є кілька режимів гри: кар'єра, одиночна гра, вільна гра і мультиплеер (на 2-х гравців). Багатокористувацький контент представлений трьома режимами: «Graffiti», «Trick Attack» і «Horse».
Імовірно Pro Skater розроблений на тому ж рушії, що і Resident Evil.
Зростаюча популярність екстремальних видів спорту в кінці 90-х років призвела до появи серії ігор даної тематики. Activision також шукала розробника для нової гри про скейтбордингу. Контракт був укладений з не дуже відомої на той момент Neversoft. Їх рушій, використаний в грі Apocalypse, дуже добре підходив під концепцію нової гри. Особливістю гри стали трюки, оцифровані за допомогою motion capture, а також рівні, прототипами яких стали реальні точки світу. Один з яскравих прикладів — скейтпарк в Бернсайд, Портленд. Участь у розробці майбутньої гри брав безпосередньо Тоні Хоук, професійний скейтбордист. Він озвучив самого себе.[1]
# | Назва | Тривалість |
---|---|---|
1. | «Dead Kennedys — Police Truck» | |
2. | «The Ernies — Here and Now» | |
3. | «Even Rude — Villified» | |
4. | «Goldfinger — Superman» | |
5. | «Primus — Jerry Was a Race Car Driver» | |
6. | «Speedealer — Screamer/Nothing to Me» | |
7. | «Suicidal Tendencies — Cyco Vision» | |
8. | «The Suicide Machines — New Girl» | |
9. | «Unsane — Committed» | |
10. | «The Vandals — Euro-Barge» |
Версія гри для PlayStation була зустрінута позитивно, набравши 93,67 % на підставі 28 відгуків. Порт на Nintendo 64 був трохи менш успішний, ніж оригінал. IGN оцінила гру в 9,1 бал за десятибальною шкалою[3].
Агрегатор | Оцінка |
---|---|
GameRankings | 93,67 %[6] |
Видання | Оцінка |
---|---|
IGN | 9,4 / 10[5] |
- Tony Hawk's Games Wiki [Архівовано 17 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Tony Hawk's Pro Skater Credits (англійською) . Allgame. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 18 вересня 2010. [Архівовано 2014-11-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Tony Hawk's Pro Skater Soundtrack (англійською) . IMDb. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ Matt Casamassina (14 березня 2000). Review (N64) (англійською) . IGN. Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 18 вересня 2010. [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Jeff Gerstmann (29 вересня 1999). Review (англійською) . GameSpot. Архів оригіналу за 30 травня 2010. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ Doug Perry (19 жовтня 1999). Review (PS1) (англійською) . IGN. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ Pro Skater Reviews (англійською) . GameRankings. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 18 вересня 2010.
- ↑ Pro Skater Reviews (англійською) . MobyGames. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 18 вересня 2010.