Перейти до вмісту

Remington Модель 11-87

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Remington Модель 11-87
На виставці в Національному музеї вогнепальної зброї.
На виставці в Національному музеї вогнепальної зброї.
ТипСамозарядний дробовик
Походження США
Історія використання
ОператориДив. Користувачі
Історія виробництва
РозробникВейн Лік (Модель 1100)
ВиробникRemington Arms
Виготовлення1987–н.ч.
Характеристики
Вага3,7 кг зі стволом довжиною 710 м
Довжинавід 860 до 1270 мм
Довжина стволавід 360 до 760 мм

Набій12 або 20 калібру
ДіяСамозарядний, відведення порохових газів
Система живлення4+1 набоїв у трубчастому магазині; 7+1 в розширеному магазині

Посилання[1]
Remington Модель 11-87 у Вікісховищі

Remington Model 11-87 самозарядний дробовик виробництва Remington Arms створений на базі Моделі 1100. Модель 11-87 випускають і зараз, через 36 років після появи в 1987 році.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Модель 11-87 це самозарядний дробовик з відведенням порохових газів. Після пострілу частина порохових газів від згоряння пороху через два малих отвори потрапляють під ствол,[2] штовхаючи затвор в бік прикладу, що дозволяє викинути стріляну гільзу. Потім пружина штовхає затвор вперед, досилаючи новий набій з магазину в патронник. Така операція зменшує відбій, оскільки загальна енергія відбою розповсюджується протягом більш тривалого періоду часу, ніж у випадку з дробовиками з замкненим затвором.[2]

Модель 11-87 має газовідвідну систему самостійного обслуговування, що дозволяє використовувати в зброї різні заряди пороху, від легких 2+34-дюйма (7,0 см) до Магнум 3-дюйми (7,6 см), без ручного регулювання стрільцем. Рушницю випускають під набої 12 та 20 калібрів.

Наприкінці 1990-х років було представлено полегшену версію Моделі 11-87, Model 11-96, лише під набій 12 калібру.[3]

Використання

[ред. | ред. код]

Деякі Моделі 11-87, особливо зі стволами коротшими за 26 дюймів (66 см) або Магнум моделі, можуть мати проблеми з автоматикою коли стріляють легкими зарядами та зарядами дробу для птахів

Модель під набій 12 калібру з довжиною гільзи 3+12-дюйма (8,9 см) продають під назвою Super Magnum.[1] Ця модель мала додатковий компонент на трубчастому магазині який мав назву "активатор замка стволу", яки дозволяв заряджати легкі заряди.[1] Цей активатор треба прибирати при використанні набої довжиною 3+12-дюйми або 3-дюйми і який встановлюють назад при використанні коротших набоїв.[1]

Деякі Моделі 11-87 мають замінні гвинтові чоки; інші стволи мають фіксовані чоки. Стволи не можна міняти між Моделями 1100 та 11-87.[1] Довжина стволів від 14 дюймів (36 см) (використовують правоохоронці) до 30 дюймів (76 см).[4]

В популярній культурі

[ред. | ред. код]

Зброя стала популярною коли з'явилася версія з глушником, яку використовував головний антагоніст в фільмі братів Коенів Старим тут не місце, який було створено за романом Кормака Маккарті.[5] Зброя є анахронізмом оскільки дія в романі відбувається в 1980 році, а зброя з'явилася в 1987 році.

Користувачі

[ред. | ред. код]
  •   США: Використовують чисельні правоохоронні агенції.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Instruction Book for: Models 1100, 11-87 & 11-87 Super Magnum Autoloading Shotguns (PDF). Remington Arms. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020 — через remington.com. [Архівовано 2020-06-06 у Wayback Machine.]
  2. а б Remington 11-87 Semi-Automatic Shotgun Review | LearnAboutGuns.com
  3. Model 11-96. remington.com. Архів оригіналу за 31 липня 2020. Процитовано 7 червня 2020. [Архівовано 2020-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Remington Law Enforcement page. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 28 лютого 2023. [Архівовано 2018-09-26 у Wayback Machine.]
  5. NRA Museums. www.nramuseum.org. Процитовано 27 червня 2014.
  6. McManners, Hugh (2003). Ultimate Special Forces. DK Publishing, Inc. ISBN 0-7894-9973-8.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]