Crotale

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Crotale
ПоходженняФранція
Історія виробництва
ВиробникThales Group, Matra Automobile (Matra Manufacturing & Services) і Samsung
Характеристики
Crotale у Вікісховищі

«Крота́ль» (фр. Crotale — гримуча змія) — французький всепогодний зенітний ракетний комплекс малої дальності, призначений для боротьби з повітряними цілями в діапазоні середніх, малих і гранично малих висот. Може використовуватися як для ППО стратегічно важливих опорних пунктів, центрів управління, стартових позицій ракет, так безпосереднього прикриття бойових порядків військ.

ЗРК Crotale розроблений французькою фірмою «Thomson-CSF/Matra», і існує у двох варіантах базування: рухомому наземному та корабельному варіанті. Прийнято на озброєння Франції, Фінляндії, Греції, Нідерландів. Комплекс із моменту створення неодноразов�� модернізувався.

У жовтні 2022 Франція оголосила передачу комплексів Україні[1]. За даними французьких медіа, мова може йти про 3-4 комплекси[2].

Розробка та виробництво

[ред. | ред. код]

Розроблено у 1970-х роках.

Ракета може досягти своєї максимальної швидкості 2,3 Маха протягом двох секунд.

Ліцензійне виробництво у США

У 1970-х «Кроталь» поряд з іншими зразками європейської ВПТ, такими як франко-німецький «Роланд» та британська «Рапіра», брав участь у конкурсі на переозброєння Армії США тактичними системами ППО військ у рамках програми LOFAADS/SHORADS (Low-level forward -area air-defence system/Short-range air-defence system), що передбачала заміну у військах ЗРК «Чапарел». У 1972 році був утворений консорціум на чолі з ракетобудівним підрозділом корпорації «Роквелл» (Rockwell Missile Systems Division): виробництво бойових машин з електродвигунами, на яких мала була розміщуватися пускова установка, і машин наведення з радіолокаційними станціями підсвічування цілі, мало бути розгорнуто на заводах машинобудівного підрозділу компанії Паккар (Pacific Car and Foundry Division), який і планував налагодити серійне виробництво за ліцензією; виготовленням баштових пускових установок для бойових машин та баштових РЛС для машин наведення мали займатися підприємства електромеханічного підрозділу корпорації «Нортроп» (Northrop Electromechanical Division)[3].Однак у конкурсі перемогли ЗРК «Роланд» і від виробництва американських ліцензійних моделей «Кроталя» було вирішено відмовитись.

Модифікації

[ред. | ред. код]

Комплекс існує у кількох модифікаціях:

  • «Crotale» — базовий варіант,
  • «Naval Crotale» — корабельний,
  • «Cactus» — експортується до Чилі та Південної Африки.
  • Shahine — експортується до Саудівської Аравії.
  • «Crotale-NG» — найсучасніша модифікація

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Південнокорейський варіант Chunma.
  • Дальність стрільби: 500-10 000 м
  • Висота ураження: до 6000 м
  • Кількість ракет на ПУ: 8 шт.
  • Час реакції: 5 с
  • Максимальна швидкість польоту ракети: 2,6 М[4]
  • Час польоту на дальність 8000 м: 10 с[5]
  • Довжина: 2290 мм
  • Діаметр корпусу: 165 мм
  • Маса ракети: 73 кг
  • Бойова частина: осколкова, спрямованої дії
  • Маса бойової частини: 14 кг
  • Система наведення: радіокомандна з радіолокаційною або оптичною пеленгацією
  • Витримуване перевантаження : 35 g

Платформа

[ред. | ред. код]

На базі «Кроталь» створена універсальна багатоцільова платформа на повнопривідному шасі, під установку різних бойових модулів, реалізована в кількох варіантах виконання (цифра «4» або «6» у назві вказує на колісну формулу) і перетворює одиницю бронетехніки-носій на бойову машину піхоти, зенітний ракетний або зенітний гарматно-ракетний комплекс, машину управління вогнем батареї ракет або командно-штабну машину :

P4R

[ред. | ред. код]

P4R — на чотириколісному шасі Hotchkiss-Brandt. Машини всіх зазначених типів на базі P4R важили близько 12 тонн та обслуговувалися екіпажами по дві особи (водій та оператор).[6]

P6R

[ред. | ред. код]

P6R — на шестиколісному шасі Thomson-CSF, розроблена спільно з компанією-виробником башт для бронетехніки SAMM (Societe d'Applications des Machines Motrices). Газотурбінний двигун потужністю 340 квт. Пропонувалася на експорт для Бундесверу[6].

Модулі

[ред. | ред. код]
  • Зенітний ракетний комплекс — SICA «Shahine» R460 (P4R) або «Sirocco» (P6R). Має вдосконалену модель Shanine 2 із цифровою системою обробки інформації SHADL (SHAnine Data-Link), альтернативною РЛС наведення, модифікованою РЛС виявлення (дальність виявлення доведена до 19,5 км), а також удосконаленим інфрачервоним дистанційним підривником[6].
  • Бойова машина піхоти — замість зенітних керованих ракет, оснащена бойовим модулем Sylac з 20-мм спареною автоматичною гарматою, розробленим американо-французьким консорціумом Thomson-CSF. Система управління вогнем модуля включає бортовий комп'ютер, телевізійну систему наведення і приціл з гіроскопічною стабілізацією, а також імпульсно-доплерівську станцію ближньої радіолокаційної розвідки Œil Vert (з фр. — «зелене око»), що працює в діапазоні висот від 0 до 3 км з похилою дальністю виявлення цілей до 7,5 км (по цілях типу «підлітаючий вертоліт») і 15 км (типу «літак») і дозволяє виявити цілі, що летять з радіальною швидкістю від 108 до 1080 км/год або зависають у просторі[6].

Усі перелічені вище зразки озброєння на базі «Кроталь» були розроблені наприкінці 1970-х — на початку 1980-х, тоді ж пройшли заводські випробування та пропонувалися на експорт, регулярно виступаючи як експонати на різних міжнародних виставках озброєння та військової техніки, але в серійне виробництво запущені не були через відсутність великих замовлень[6].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (з 2022)

З 2022 року зенітні ракетні комплекси Crotale перебували на озброєнні підрозділів Повітряних сил ЗСУ в другому ешелоні протиповітряної оборони Києва[7].

Оператори

[ред. | ред. код]
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: 16 систем цілевказання та 32 пускові системи, 36 систем Shahine.
  • Чилі Чилі: 2 систем цілевказання та 4 пускових систем
  • Єгипет Єгипет: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем (Sphinx).
  • ОАЕ ОАЕ: 3 системи цілевказання та 9 пускових систем
  • Франція Франція, 12 одиниць Crotale NG на озброєнні в ескадрильях наземної протиповітряної оборони станом на 2018 рік[8]. Перше покоління Crotales було знято з експлуатації.
  • Фінляндія Фінляндія, 21 одиниця Crotale NG на шасі XA-200 6x6 з 1990-х[9].
  • Греція Греція, 9 одиниць Crotale NG для ВПС на шасі XA-200 6x6 з 1998 року, 2 для ВМС.
  • Лівія Лівія: 9 систем цілевказання та 27 пускових систем.
  • Пакистан Пакистан: 12 систем цілевказання та 24 пускових систем.
  • КНР КНР: 1 батарею було поставлено для оцінки. Зворотнім інжинірингом китайська промисловість створила систему HQ-7, яку пізніше було скопійовано Іраном.
  • Південна Корея Південна Корея: 114 пускових систем було поставлено у 1999—2009 рр. Будувалися за участю Samsung Thales для південокорейської армії під назвою KM-SAM Chunma або Pegasus[10].
  • Україна Україна: 3 або 4 системи поставляються Францією 2022 року[11].

Колишні

[ред. | ред. код]
  • Португалія Португалія
  • ПАР ПАР: 7 систем цілевказання та 14 пускових систем, виведені з експлуатації.
  • Марокко Марокко: системи поставлено 1978 року[12], виведено з експлуатації.
  • Ірак Ірак: 20 систем, виведено з експлуатації з часу війни 2003 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ ЗРК Crotale від Франції: на скільки комплексів можливо розраховувати й на що вони здатні | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 13 жовтня 2022.
  2. ↑ La France pourrait fournir à l'Ukraine 3 ou 4 systèmes anti-aériens Crotale. BFM BUSINESS (фр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
  3. ↑ Rockwell Crotale team // Flight International, 4 April 1974, p. 431
  4. ↑ Зенитный ракетный комплекс Crotale Naval | Ракетная техника. Архів оригіналу за 15 березня 2009. Процитовано 6 серпня 2009.
  5. ↑ Зенитно-ракетный комплекс Crotale-NG | Ракетная техника. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 11 жовтня 2021.
  6. ↑ а б в г д Chant, Christopher. Air Defense Systems and Weapons, Brassey's Defence Publishers, 1989, pp. 149—162, ISBN 0-08-036246-X.
  7. ↑ Як працює протиповітряна оборона Києва: пояснює генерал Наєв. Тексти. 11 травня 2023.
  8. ↑ Chiffres clés 2018. ministère de la Défense. 11 septembre 2018. Процитовано 11 octobre 2018..
  9. ↑ David Donald (12 juin 2018). New eyes for Finnish Crotale (англ.). Jane's. Процитовано 4 février 2020..
  10. ↑ K-SAM Pegasus (англ.). Missile Defense Advocacy Alliance. 2019. Процитовано 8 septembre 2019..
  11. ↑ Pascal Samama (14 жовтня 2022). La France pourrait fournir à l'Ukraine 3 ou 4 systèmes anti-aériens Crotale (фр.). BFM BUSINESS. Процитовано 15 жовтня 2022.
  12. ↑ La France livrera au Maroc un système de défense antiaérienne (фр.). Le Monde. 11 mai 1978. Процитовано 6 février 2020..

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Crotale&oldid=40752251