Argumentum ex silentio
Argumentum ex silentio (укр. аргумент від тиші) — висновок, який ґрунтується на відсутності тверджень в історичних документах.[2][3]
В історичному аналізі аргумент від тиші використовується для того, щоб поставити під сумнів не згадану подію. Використовується підхід — «що автор мав сказати», замість побудови аргументу на доступній інформації в наявних документах.[4][5] Аргумент від тиші можна застосовувати до документу, якщо очікувалося, що автор мав би мати інформацію, збирався подавати повний опис ситуації, і подія чи річ була достатньо відома і цікава для згадки в той період часу.[6][7]
Argumentum ex silentio, який базується на браку згадок певних подій, відрізняється від argumentum ad ignorantiam, який покладається на повну відсутність доказів і вважається ненадійним; хоча аргументи від тиші теж, як правило, розглядаються як слабкі в багатьох випадках чи навіть вважаються хибними.[1][8]
- ↑ а б Свен Бернекар, Данкан Прітчард «The Routledge Companion to Epistemology» ISBN 0-415-96219-6 ст. 64–65(англ.)
- ↑ «argumentum e silentio» The Oxford Essential Dictionary of Foreign Terms in English. Berkley Books, 1999.ISBN 9780199891573(англ.)
- ↑ Джон Ланге, The Argument from Silence, History and Theory, Vol. 5, No. 3 (1966), ст. 288—301 [1](англ.)
- ↑ «Seven Pillories of Wisdom» Девід Холл 1991 ISBN 0-86554-369-0 ст. 55–56.(англ.)
- ↑ «Historical evidence and argument» Девід Хенідж 2005 ISBN 978-0-299-21410-4 ст. 176.(англ.)
- ↑ «Research Methodology in History» ISBN 81-7156-121-7 ст. 56(англ.)
- ↑ «From Reliable Sources: An Introduction to Historical Methods» Марта Говел, Волтер Превенієр. Cornell University Press ст. 73–74 ISBN 0-8014-8560-6(англ.)
- ↑ Данкан «The Curious Silence of the Dog and Paul of Tarsus; Revisiting The Argument from Silence». Informal Logic, том 32, № 1 (2012) ст. 83–84.
